Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності). 

Захід розпочинався вшануванням пам’яті загиблих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Потім урядовці ухвалили два рішення. Одне важливе для повноцінної роботи Кабміну, інше — для хорошого настрою українців. Ідеться про 1,5 мільйона родин, які за результатами опалювального сезону зекономили житлові субсидії на газ та електроенергію. До уваги братимуть ту електроенергію, яку використовують тільки для опалення помешкання. 

Через 31 рік після трагедії планетарного масштабу, яким для Полісся стала Чорнобильська катастрофа, в епіцентрі тодішніх подій зустрілися президенти двох країн, України та Білорусі, чиї народи найбільше постраждали від випущеного комуністичним режимом ядерного джина, — Петро Порошенко й Олександр Лукашенко.  

На вимогу ДП «Енергоринок» Міністерство енергетики і вугільної промисловості України у зв’язку із заборгованістю за послуги електропостачання обсягом 6 мільярдів гривень погодило повне припинення різниці перетоків електричної енергії на тимчасово не підконтрольну українській владі територію Луганської області, що здійснює ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». 

Поїздка з депутатами Держдуми РФ на літаку російського Мінaоборони до Сирії за два тижні до хімічних атак, здійснених силами уряду Башара Асада проти власних громадян, вилилася президентові ПАРЄ Педро Аграмунту в публічні слухання в сесійній залі, на які допустили і журналістів. 

Заслужений працівник освіти України Іван Дячук директорує в дитячому санаторно-оздоровчому комплексі відтоді, як у цій сосновій місцині заклали перший камінь у фундамент майбутнього закладу. Торік «Корчагінець» відзначив своє 30-річчя. І перетворився на «Країну мрій» — саме ця назва набрала найбільше дитячих голосів «за» (втім, для кількох поколінь він залишиться «Корчагінцем» назавжди). До слова, декомунізація вже обійшлася в… понад 100 тисяч гривень — і це ще не все: потрібно поновити спецдозвіл на водокористування, договір оренди на землю, яка неодмінно має бути в постійному користуванні, вирішити чимало інших паперових та організаційних питань. А на носі — сезон оздоровлення: за три літніх місяці треба заробити кошти, яких вистачило б на утримання закладу цілий рік. Чи ж вдасться, зважаючи на непрості реалії? 

Наприкінці березня цього року сталася важлива подія в розвитку космічних технологій світу. Підприємство мільярдера Ілона Маска, відомого не лише електромобілями, а й планами польотів на Марс, уперше відправило ракету в космос повторно. Як правило, ракети-носії, доставивши на орбіту необхідні вантажі (кораблі, супутники тощо), відокремлюються і перетворюються на космічне сміття. Але вже понад два роки компанія SpaceX запускає свої ракети Falcon 9 і повертає їх перший ступінь назад. І ось одну з таких уже раніше запущених ракет використано вдруге: 30 березня з мису Канаверал у Флориді Falcon 9 відправив у космос супутник зв’язку SES-10. Перший ступінь ракети-носія повернувся: відокремився і сів на один з безпілотних кораблів-платформ SpaceX в Атлантичному океані. Чому про це розповідаю? Під час святкування Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня робітників ракетно-космічної галузі України в Дніпрі на вітчизняному флагмані цієї галузі ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» з’ясувалося, що вищеозначені технології для наших ракетників не новина. То чому ж українська ракета не зробила того, що робить Falcon 9? 

Верховна Рада збільшила до 80 євро за офіційним обмінним курсом гривні обсяг добових для депутатів, які перебувають у відрядженні за кордоном. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав один із народних обранців. «Тепер нашим командировочним, — зазначив він, — не соромно буде їздити за кордон. Я боровся за це близько року!» 

Передтравневі дні 1986 року навіки закарбувалися в пам’яті не тільки персоналу Чорнобильської АЕС і жителів міста-супутника Прип’яті, українських і білоруських поліщуків, а й усього світу. Бо катастрофа, як з’ясувалося згодом, планетарного масштабу. 

Уряд здійснив перші кроки щодо збільшення фінансування правоохоронних органів і продовжить цю політику для посилення належної безпеки громадян України. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у Міністерстві внутрішніх справ під час розширеного засідання колегії з керівниками центральних органів виконавчої влади. Захід стосувався здебільшого результатів роботи правоохоронних органів у 2016 році та I кварталі 2017-го.