Нинішня весна не забарилася. Березень активно пішов у наступ на залишки лютневого снігу, вмив землю дощами і заходився чепурити її зеленим вбранням.  6 березня у столичному лісопарку Пуща-Водиця побачив біля прогрітих сонцем стежин кілька ожилих мурашників. Ще через тиждень помітив перших метеликів — краєочків (їх ще називають бурячками). Уже прилетіли шпаки. Звернув увагу і на таку неприємну картину: початок заготівлі березового соку. Болісно дивитися, як люди жорстоко підрубують, свердлять, довбають цвяхами білокорих красунь. «Вам не здається, що так точите з живого дерева кров?» — запитую одного із заготівельників.  У відповідь: «Ні. Я десь читав, що березі така процедура навіть на користь». 

Коли днями на дверях під’їзду мого будинку з’явилось оголошення, в якому йшлося про те, що через заборгованість мешканців за тепло з 1 квітня відключать опалення, чимало людей сприйняли цю інформацію не як покарання, а навпаки. «Може, на пляшку боржникам скинемось?» — пожартував один із сусідів. Бо хоч на тепло в будинку протягом холодного періоду нарікати не доводилось і комунальники регулювали температуру теплоносія відповідно до погоди, рахували за будинковим лічильником, а все одно цифри у платіжках кусалися: в будинку живуть люди зі скромними доходами. Тож не проти були, коли потепліло на вулиці, светри в квартирах одягти, щоб хоч трохи менше платити за комунальні послуги. 

Народження моєї молодшої дитини 9 років тому обійшлося нашій родині у 800 доларів. Ці гроші ми, як і всі, хто народжує в комунальних пологових будинках, заплатили просто за те, що лікар прийняв пологи. При цьому про особливий сервіс не йшлося — ні про нормальну їжу, ні про післяпологовий догляд. На щастя, «мій» лікар сам подбав про все. 

Учорашнє урядове засідання  розпочалося з розгляду концепції реформи Державної фіскальної служби. Анонсуючи виступ міністра фінансів Олександра Данилюка, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив: «Результатом реформи Державної фіскальної служби мають бути системні зміни, покликані пожвавити економічне зростання, допомогти легальному бізнесу і викорінити сірі та чорні схеми в нашій країні». 

Служба безпеки України докладе максимум зусиль, щоб у стислі терміни встановити і затримати винних у вибуху в Генконсульстві Республіки Польща в Луцьку. Про це йдеться у заяві відомства. 

На жаль, наші хлібороби вже вкотре розпочали весняні польові роботи з нестачею матеріальних засобів. Через нестримне зростання цін на всі складові сільськогосподарського виробництва, у намаганні зменшити непосильні витрати аграрії економлять на найнеобхіднішому. За даними Держпродспоживслужби, потреба у засобах захисту рослин (ЗЗР) на період весняно-літніх робіт становила приблизно 28,6 тисячі тонн порівняно з 27,8 торік, натомість сільгоспвиробники закупили 14,5 тисячі тонн пестицидів (51% потреби), зокрема 10 тисяч тонн гербіцидів (53%). Це дуже небезпечна тенденція, бо намагання зекономити може призвести не просто до недобору врожаю, а й до набагато гірших наслідків. 

Незважаючи на те що Україна належить до числа країн з розвинутою індустріальною базою і достатньо високим ресурсним потенціалом, в структурі її національної економіки залишилися працювати переважно підприємства тих галузей, які добувають сировину або випускають продукцію для експорту з низьким ступенем обробки. Завантаженість їхніх потужностей у значній мірі залежить від зовнішнього ринку. 

Роботу Полтавської ОДА було відзначено під час підбиття підсумків у Міністерстві соціальної політики за 2016 рік. До речі, як і в попередні роки. Як вдалося досягти успіху? Про це розповіла директор департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА Людмила КОРНІЄНКО. 

Павло Ротар за фахом учитель історії. Понад 15 років він віце-президент асоціації «Україна-Франція», організовував чимало виставок. Уперше за роки незалежності України доклався до творення експозиції, присвяченої петриківському розпису. Стверджує, що навіть започаткував громадський рух за те, щоб українське декоративно-орнаментальне малярство Петриківки внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Нещодавно я переніс складну операцію на серці. У 78 неначе знову народився: кардіохірурги з Інституту серця вдруге подарували його мені. Це люди, які повернули серце не лише мені: потік пацієнтів із серцево-судинною патологією, на жаль, не зменшується. Тут нагадує про себе і спосіб життя, й наша українська звичка не зважати на власне здоров’я доки, як кажуть, грім не гримне. І, звичайно ж, війна, яка аж ніяк не додає здоров’я поколінням українців, а надто нам, дітям Другої світової.