Сьогодні ми відзначаємо 25-ту річницю Збройних Сил України. Це професійне свято всіх українських військовослужбовців.

Упевненість солдата у справності і можливостях зброї, власному умінні поводитися з нею — запорука збереження його власного життя і життя тих, кого він боронить від ворога. На початок війни навіть офіцерам зі стажем служби довелося оперативно перенавчатися під час уроків життя на полі бою. Бійці власноруч удосконалювали стандартні зразки зброї, пристосовуючи до практичного застосування. 

Смерть — це природне продовження життя, казала баба Юстина в новелі Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи». Певно, що так, але торкатися тієї частинки свідомості, де живуть думки про неминучу скінченність життя, не хочеться. Страшно. А той факт, що тяжко, невиліковно хворіти й помирати можуть діти, геть нестерпний.

Глобальні тренди та інновації розвитку міст, ефективне управління на муніципальному рівні, розбудова партнерства на місцях — ці три питання стали причиною проведення Міжнародного конгресу міських голів «Глобальні тенденції розвитку міст». Захід стартував після виступу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Цього разу він розставляв акценти поступово. Спершу шлях до видозмін, потім — головні пріоритети в роботі. 

У цьому селищі Генічеського району Херсонської області відбулося закладення першого блоку під будівництво 150-метрової телерадіокомунікаційної вежі, з якої подаватиметься сигнал на тимчасово окуповану територію Криму. Будівництво вежі відбувається у межах виконання Стратегії розвитку телерадіомовлення у Херсонській області та організації мовлення на територію Криму на 2016—2017 роки з метою захисту інформаційного простору держави на тимчасово окупованій території півострова. 

У Вінницькій області на початок цього року мали статус об’єднаної територіальної громади (ОТГ) лише Калинівська і Студенянська. Втім, у серпні таких вже стало чотири. А тепер ще понад 17 майбутніх ОТГ виявили своє прагнення до об’єднання. Певною мірою на прийнятті ними такого рішення позначилася робота перших громад, у яких життя змінилося на краще. «Якщо ми матимемо на кінець нинішнього року хоча б 20 об’єднаних громад, то це вже буде велика перемога. Тому що дуже важливий позитивний приклад, коли люди об’єднуються і відкривають можливість отримання додаткового фінансового ресурсу. А вони цей ресурс отримають…», — зауважив голова облдержадміністрації Валерій Коровій. 

Одне з найбільших на Буковині село Недобоївці, що в Хотинському районі, зустрічає зиму як ніколи у всеозброєнні: з відремонтованими, утепленими за останнім словом термомодернізації дитячими садочками, школами. Завершують капремонти закладів соціальної сфери в селах Долиняни, Керстенці, Ставчани, які серед перших у країні об’єдналися довкола Недобоївців в одну територіальну громаду. 

За часи незалежності в Україні не спромоглися на жодну книжку для незрячих. Активісти з Луцька  перервали цю прикру тенденцію, задіявши  Braille Studio, і презентували перші книжки шрифтом Брайля.

Донедавна незрячі люди в Україні перебували певною мірою в інформаційному вакуумі. Як наголосив громадський активіст ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, книгодрукування шрифтом Брайля у нашій державі 25 років не було. І якщо дорослі могли послуговуватися російськомовними брайлівськими виданнями, то з дитячою літературою ситуація була взагалі критична. Доходило до того, що педагоги у школах для діток із вадами зору самі виготовляли брошурки: з допомогою голки та клейонки чи картону. 

Про те, що малі та середні підприємства — «хребет» розвинених економік, усі, навіть не економісти, знають давно. Втім, здається, варто про це нагадати ще раз, адже не можна не помітити: стрижень цей ніяк не зміцніє. Це пов’язано, як вважають фахівці, не  так із низьким розвитком економіки, як із недосконалим регулюванням діяльності підприємств, непростою ситуацією в державі. 

На відміну від столиці, де дії  правоохоронців, представників інших силових структур та суддів доволі часто стають об’єктом прискіпливої уваги ЗМІ, на периферії останні почувають себе, так би мовити, більш затишно. Хоча бувають винятки. Саме до таких можна віднести і досить гучну справу, що одержала широкий резонанс на Івано-Франківщині у 2011 році. Тоді підполковник міліції, заступник керівника управління боротьби з оргзлочинністю в Івано-Франківській області Сергій Гунда та його підлеглий Олександр Строїч стали головними героями журналістських публікацій. Розголосу ж ця історія набула завдяки тому, що знайшлася людина, яка не захотіла терпіти сваволю тих, хто замість дотримання законності займався безчинством. 

Так повелося, що нам завжди чогось не вистачає і завжди чогось забагато. Чого бракує, кожен скаже, а в надлишку — відходи життєдіяльності людини, зокрема сміття. І його так багато, що воно почало блукати територією країни. Якби в робота поцікавитися доцільністю того, чому у вересні цього року львівські тверді побутові відходи опинилися в Миколаєві, то в його прагматичному мисленні сталося б коротке замикання. І очманів би він надовго, бо після Миколаєва воно зненацька з’явилося на Вінниччині, а нещодавно, як повідомляли ЗМІ, на трасі біля Києва перекинулася вантажівка з нібито безгоспними твердими побутовими відходами і так упала ниць, що і не зрозуміло: мав водій документи на перевезення вантажу чи вони стали сміттям? А якби робот все-таки прийшов до тями, то, напевне, українською мовою сказав би: «Якщо самі не можете дати раду, то віддайте його за кордон». Хто візьме? Непридатні отрутохімікати залюбки брали.