Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. Вже три десятиліття минуло відтоді як Україна живе з її наслідками та мусить вирішувати чимало гострих питань, що накопичувалися у цій сфері роками.

Нещодавно у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи», основною метою яких було пошук ефективних шляхів здійснення соціального захисту постраждалого населення. 

Місто Первомайськ — друге за значенням, площею та населенням після обласного центру. Нині тут ще працюють, радше тримаються на плаву, кілька промислових підприємств. Їх кількість значно скоротилася, тож великих надходжень від податків міський бюджет не отримує. Не повною мірою поповнюють його і майже 650 об’єктів роздрібної торгівлі. Працюючих у різних сферах лише 9,7 тисячі на 19,5 тисячі пенсіонерів, відрахування від зарплати до міського бюджету незначні. Завдає шкоди й робота напівлегальних підприємців. Місто, як і більшість подібних, страждає від ненадходження до бюджету тих податків, які могли б надійти. 

Чого найбільше побоюються кондуктори громадського транспорту в Чернігові, то це зіткнутися із хворим на туберкульоз. Пояснюють: «Почнеш вимагати у такого за проїзд, а він кашляне на тебе». В умовах загрозливої епідемситуації містяни знають, що це хвороба закритого приміщення: доки паличка Коха літає в повітрі, вона здатна уразити будь-яку людину поруч. 

Цей комунальний заклад у Вільхуватці Великобурлуцького району через суперечності щодо джерел фінансування потрапив у такі самі бюджетні лещата, як і професійно-технічні училища, й опинився на межі ліквідації.

Усі ми час від часу стикаємося з проблемами, розв’язати які можуть лише юристи. Проте у переселенців питання до правників виникають частіше, ніж у решти українців. Натомість отримати кваліфіковану консультацію ці люди можуть не завжди, адже послуги юристів коштують недешево. Щоб внутрішньо переміщені особи могли звертатися до адвокатів системи безоплатної правової допомоги, Кабмін розробив законопроект № 3044. Завдяки йому люди зможуть отримувати безоплатну вторинну правову допомогу лише тому, що вони — переселенці. 

Із надр минулого в нашому складному постсоціалістичному сьогоденні ніби ненароком спливає котрась архаїчна структура, яку хтось далебі не без кебети намагається підсунути легковірному загалу з ностальгічним присмаком. Мовляв, як же було добре, коли вона була: і правила, і людям давала жити, та й себе рідну не забувала. І далі з цієї міфології: збирали копійки-внески, на ці грошенята будували та утримували солідну інфраструктуру, штат, і все це було загальне, тобто нічиє. 

Коли щасливі молодята стають на весільний рушник, то зазвичай обіцяють одне одному бути разом у горі й радості, розуміти, допомагати, оберігати та любити. І, звісно, не хочуть замислюватися над тим, що з часом, можливо, доведеться розлучатися — із гіркими взаємними образами, важким поділом майна та права опіки над дитиною. А замислитися слід, і ось чому. 

19 березня 241-м голосом Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким Україна має право здійснювати закупівлю ліків, вакцин і медичних виробів через міжнародні організації. Вчора надійшла перша партія ліків для онкохворих. Препарати закупила британська компанія Crown Agents у межах проведення закупівлі лікарських засобів Міністерством охорони здоров’я через міжнародні організації. 

Реформування митних органів за стандартами Європейського Союзу, спрощення митних процедур та збільшення надходжень митних платежів — ці аспекти були в центрі уваги наради, яку Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів з керівниками відповідних державних органів та їхніх структурних підрозділів.

Як подолати корупційні схеми, що й досі існують у цій царині? «Ні країну, ні мене особисто не влаштовує ситуація на нашій митниці», — чітко окреслив свою позицію глава уряду. Тому всі учасники зібрання погодилися, що митницю необхідно детінізувати й реформувати роботу електронних систем, максимально, наскільки це можливо, усунути людський чинник.

Україна отримає 97 мільйонів євро на інституціональний розвиток. Підписи під угодою між урядом України та Європейською комісією, що діє від імені Європейського Союзу, про фінансування «U-LEAD з Європою: Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку» поставили у залі засідань Кабінету Міністрів віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко та керівник Групи підтримки України Пітер Вагнер.