На запитання, чому уряд визнав Слобожанську об’єднану територіальну громаду (ОТГ), що в Дніпровському районі Дніпропетровської області, однією з найкращих в Україні, її голова Іван Камінський скромно відповідає: «Не знаю, чому ми найкращі. Не надаю цьому значення. Просто хочеться зробити все так, щоб за мінімальних затрат люди отримали максимально зручні умови, жили в теплі і комфорті».

До речі, Іван Миколайович керує Слобожанською селищною радою з 1990 року, а на останніх виборах на посаду голови вже об’єднаної громади його підтримали 80,1 відсотка людей. Багато корисних ініціатив започатковано в попередні роки: приміром, 2012-го в селищі коштом місцевого бюджету реконструювали дитячий садок «Берізка». Та особливо помітних результатів досягнуто за останній рік — після об’єднання громад селища Ювілейного (нині Слобожанського) і села Степового.  

Цьогоріч найдовша й одна з найдавніших вулиць тисячолітнього Дрогобича —  імені Івана Франка — відзначає 90-річчя свого найменування. А Лішнянській (так вона називалася колись) — кілька століть. Стільки ж цю місцину «по-вуличному» називають Загороди, їх заснували років чотириста тому чотири українські родини, серед яких була й моя. Це до того, чому мені не байдужа доля вулиці і міста, де ступала нога Великого Каменяра і моїх родичів. 

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Другий вівторок грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів у Чернівецькій області. Без цієї робочої поїздки глава уряду не мав би уявлення про унікальність багатоквартирного будинку, зведеного за енергоефективною технологією. Він не зміг би дізнатися від студентів та професорсько-викладацького складу свіжих і гарячих новин Буковинського державного медичного університету, не відкрив би ТОВ «Аутомотів Електрік Україна». Цей робочий день Прем’єра завершувався у стінах міжнародного аеропорту «Чернівці». Там керівництво летовища доповідало про освоєння бюджетних коштів на ремонт злітно-посадкової смуги. 

Програмою робочого візиту до України Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте було передбачено не лише дипломатичні перемовини, протокольні заходи та офіційні заяви. Набагато глибше партнерство пізнається й відчувається у процесі спілкування однодумців, які чудово розуміють мову бізнесу, ділового інтересу до обопільно вигідних проектів.  

27 грудня виповнюється 25 років із часу встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Білорусь. За цей нетривалий в історичному зрізі проміжок у двосторонніх відносинах відбулося багато знаменних подій, проте головний результат — це те, що більше 80 відсотків українців позитивно ставляться до Білорусі. А як білоруси дивляться на нас, як особисто представник дипломатичного корпусу сусідньої держави оцінює динаміку досягнень і перспективи зміцнення взаємодії двох країн? Із цим запитанням ми звернулися до посла Білорусі в Україні Ігоря СОКОЛА.  

Бойові дії на Донбасі зруйнували тамтешнім мешканцям звичне життя не лише в моральному плані, а й у матеріальному. Знищене або пошкоджене житло, понівечені водогони, лінії електропередач, а ще садочки та школи стали не придатними для того, щоб їх відвідували діти. Завдання військовослужбовців української армії — не лише захищати територіальну цілісність держави і мирне населення від нападу агресора, а й допомагати долати наслідки нападів ворога. Цим займаються офіцери структур цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Їхню допомогу з часу створення підрозділу 2014 року вже відчули мешканці прифронтових районів Донецької й Луганської областей. Завдяки діяльності ЦВС для цивільного населення цих районів доставлено 4 тисячі 500 тонн гуманітарних вантажів, а лише за 10 місяців цього року — понад 2200 тонн.  

Трагедія сталася у Чернігові 12 грудня надвечір. У гуртожитку — чотириповерхівці на вулиці Попудренка, 16, де мешкали 196 осіб, переважно працівники місцевої фабрики «Елегант» — о 16-й годині 20 хвилин завалилися плити перекриття із четвертого по перший поверх (6 квартир) та зруйнувалася фасадна стіна. На місце події, звичайно ж, виїхали рятувальники. До аварійно-рятувальних робіт, як повідомляють у ДСНС, було залучено 68 осіб, а також 27 одиниць техніки. До роботи долучили підрозділи МВС, Мініфраструктури, комунальні служби міста. 

Сучасні ЗМІ, передусім телебачення і радіо, селу приділяють небагато уваги. Тематика вважається непрестижною. Причому не тільки серед власників і керівників каналів, а й серед журналістів. Ще зі студентської лави юні медійники мріють стати телеведучими, займатися виробництвом шоу, знімати і писати про спорт, культуру або ж такі серйозні речі, як політика й економіка. Аграрні проблеми, попри їх не меншу серйозність, мало кого приваблюють. 

Головною подією футбольного понеділка, на наш погляд, стали не перемога «Шахтаря» над «Динамо» у принциповому матчі, який вже після 18-го туру майже остаточно вирішив питання про наступного чемпіона країни у Прем’єр-лізі, не підбиття підсумків року національною федерацією і, звісно, не прогнозований четвертий «Золотий м’яч» Кріштіану Роналду, а завершення ігрової епохи СаШо.