Глава уряду Микола Азаров провів із представниками великих промислових підприємств Харківської, Запорізької, Сумської та Кіровоградської областей телеміст «Українська промисловість: реалії та перспективи». У заході також взяли участь віце-прем’єр-міністри Юрій Бойко та Олександр Вілкул.
Прем’єр-міністр зазначив, що подолання негативних тенденцій у промисловому виробництві, які спостерігалися впродовж 2013 року, не можливе без відродження й подальшої інтенсифікації співпраці з Росією та залучення додаткових кредитних коштів на прийнятних для України умовах. Для більшості підприємств, представники яких узяли участь у телемості, це об’єктивна необхідність, адже від 40% до 90% їхнього експорту орієнтовано на ринки країн СНД. Тож обмеження українського експорту з боку РФ зумовило від’ємне сальдо 7 мільярдів доларів у двосторонній торгівлі за 9 місяців року. Загалом упродовж цього року товарообіг з Росією впав на 20%, з країнами СНД  і ЄС — на 10%. 

Рік, що минає, розпочався для Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр) зі скарг громадян на погане обслуговування у територіальних відділеннях структури. Зокрема, було чимало нарікань на черги та рівень надання консультацій. Але служба змогла не лише розв’язати ці проблеми, а й значно поліпшити умови надання реєстраційних   послуг. Про нинішній формат спілкування Укрдержреєстру з клієнтами та заплановані зміни у роботі служби наша розмова з її очільником Дмитром ВОРОНОЮ. 

Не запальним танцем і не величною піснею, а тривогою увірвався в хід розмови за «круглим столом», який днями зібрало Міністерство культури, голос генерального директора — художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського.

— Ми побували в 75 країнах, — сказав він, — маємо контракти за кордоном до 2016 року. А ось Україною гастролювати не маємо змоги. Попса їздить, а ми ні. Чому?

— Нам треба активніше працювати самим, — сказав міністр  Леонід Новохатько, — і об’єднувати  громадян на зміни у  психології: культура — не елемент ринку, а державотворчий інструмент. 

Про це повідомив під час підсумкової річної прес-конференції міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький. 

Добротні шуби чи дублянки не належать до товарів першої необхідності, їх купують не на рік чи два. Та нині, мабуть, важко знайти жінку (чоловіка також), яка б не мріяла про таку вдяганку. Адже вона і тепла, і, як кажуть, статусна. Але мрії мріями, а реальність досить сувора. Далеко не кожному по кишені викласти за покупку щонайменше 15–20 тисяч гривень (і це ще далеко не межа). Тож більшість модниць і модників роками заощаджують гроші, щоб нарешті ощасливити себе хутряною обновкою. Та чи завжди вона в радість? Як свідчить щоденна практика, ні. 

Виставку прикладного мистецтва збирали три роки, але твори  здебільшого позначені роком, що минає. Її мета — експансія арт-текстилю в сучасному мистецтві. У чотирьох залах представлено роботи понад 100 майстрів, які можна  подивитися до 13 січня, причому безкоштовно. 

Протягом усіх років незалежності ЗМІ зосереджували головну увагу на банкрутствах, зупинках фабрик і заводів, їх застарілому обладнанні тощо.  Цим самим у свідомість суспільства вбивали безальтернативну тезу —  українським виробникам на світових ринках нічого не світить. Безумовно,  проблеми,  в  тому числі через прагнення  нових власників підприємств витиснути з них максимум зиску, не вкладаючи коштів у їх реконструкцію, оновлення обладнання та  асортименту продукції, були і є. Але поза увагою мас-медіа чомусь залишалися виробництва, наукоємна продукція яких успішно завойовує ринки багатьох країн світу. Адже  навіть пересічний українець, якби знав, яку саме продукцію випускає, наприклад,   «Запоріжтрансформатор» (ZTR), міг би жартома парирувати твердження опонента про відсталість нашої країни: «Та ви без нас свої міста й оселі досі свічками і гасовими лампами освітлювали б».  Жарти жартами, але те, що продукція  запорізьких виробників трансформаторного обладнання  стала однією з головних складових  енергосистем багатьох країн світу, — стовідсоткові реалії.   

Для людини, народженої в рік Коня, характерно те, що вона завжди намагається розв’язувати проблеми, що виникають, а не просто уникати їх, як роблять багато наших знайомих. «Коні» володіють необхідним потенціалом, щоб бути гідними лідерами, що надихає тих, хто навколо.

Сказане повною мірою стосується фехтувальниці Ольги Харлан. У 2008 і 2009 роках експерти Національного олімпійського комітету України визнавали  вродливу миколаївську дівчину найкращою спортсменкою року. Відзнака абсолютно заслужена: адже саме неймовірна жага до перемоги 18-річної красуні допомогла четвірці українських шаблісток здобути олімпійське «золото» на літніх Іграх-2008 у Пекіні. Рік, що минає, теж став тріумфальним   для учениці заслуженого тренера країни Артема Скорохода. 

Кримські бібліотеки  вчаться йти в ногу з часом, а їхні працівники стають містком між читачем та сучасним інформаційним світом. Нині мало просто видати книгу або порадити, що почитати, бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, а головне, корисним людям у різних життєвих ситуаціях.  Потужним поштовхом для переформатування роботи цих установ стала Міжнародна програма «Бібліоміст». Власне, завдяки  проекту 80 бібліотек півострова отримали комп’ютерну техніку, їхні працівники  навчалися надавати більше  послуг. «УК» вирішив дізнатися, як їм працюється в новому форматі.  

Сивий дідусь заходить у центр квітника перед хатою із каністрою гасу, розправляє спину і починає щедро поливати ним землю. З вікна це бачить його онук і не стримується:

— Діду! Діду! Що ти робиш? Від гасу ж квіти повсихають!

На що старий відгукується зовсім несподіваним:

— Бог із ними, тими квітами! Нам головне, аби кулемет не заржавів!