Запровадження оптимальної моделі посиленого карантину на початку січня 2021 року, збільшення кількості тестувань, безплатна вакцинація критично важливих соціальних груп населення, вдосконалення системи з дотримання контактними особами правил самоізоляції, посилення спроможностей медичної системи у боротьбі з коронавірусом. Таке комплексне бачення Кабінету Міністрів протидії пандемії: від антикризових кроків тут і зараз до чіткого плану на найближчі місяці й роки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час Години запитань до уряду в парламенті.

Лікарка, викладачка, письменниця. Тріада, яку зуміла майстерно поєднати у своїй долі тернополянка Леся РОМАНЧУК. Ще кілька десятиріч тому вона написала, що з вершин, які судилося їй підкорити, обере неодмінно високу і круту. І обирає в різних сферах власного життя. Іде, сповнена любові, сили, великої працездатності, вперед, домагаючись вершин у красному письменстві, медицині, освіті.

Розробка колективу науковців Харківського національного університету міського господарства неінвазивний апарат штучної вентиляції легень, про яку повідомляв «Урядовий кур’єр» і захоплено розповідали десятки ЗМІ, потрапила у довгий лабіринт чиновницьких узгоджень, дозволів та інших бюрократичних зволікань. І відбувається це, нагадаю, в час, коли сотні лікарень потерпають від нестачі сучасного кисневого обладнання для лікування хворих на COVID-19. Схоже, що інноваційний недорогий мобільний і нескладний у користуванні апарат, виробництво якого за ліцензією Лондонського університету вчені Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова адаптували під українські стандарти, може спіткати доля численних винаходів, проєктів, які роками лежать у шухлядах чиновницьких столів.

Щороку в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В. Зайцева Національної академії медичних наук України проводять близько 6 тисяч складних операцій. Сюди звертаються не лише жителі Харкова та області — люди приїжджають звідусіль. Цей інститут, мабуть, єдиний у країні, який має таку широку спеціалізацію і надає хірургічну допомогу в разі захворювань і травм майже всіх систем організму.

14 грудня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) відповідно до вимог Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Міністерство) матеріали та звіт про результати проведення перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну труб безшовних нержавіючих походженням з Китайської Народної Республіки у зв’язку із закінченням строку їх застосування.

14 грудня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) відповідно до вимог Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Міністерство) звіт та матеріали про результати проведення перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації у зв’язку із закінченням строку їх застосування.

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула:
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль — Україна» (далі — Заявник) про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки (далі — скарга);

Робота над імплементацією Угоди про асоціацію — головного механізму співпраці між Україною та ЄС ось уже п’ять років триває не лише на рівні виконавчої, законодавчої та місцевої влади. Одну із провідних ролей у цьому процесі відіграє експертне середовище й громадянське суспільство. На цьому наголошували учасники чергового засідання Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС (ПГС), яке відбулося у форматі відеоконференції.

Великоомелянська об’єднана територіальна громада на Рівненщині утворилася торік. Але й досі обидві сільські ради, що увійшли до її складу, — Грушвицька та Великоомелянська — функціонують на окремих бюджетах. Це, звісно, гальмує повноцінні процеси децентралізації. Тут з нетерпінням очікують нового бюджетного року. Саме його початок має розв’язати руки тепер уже територіальній громаді (слово об’єднана через завершення реформи децентралізації виходить із вжитку).

Жителі багатьох українських сіл відчули, що означає слово «оптимізація» з погляду посадовців і державних мужів. У багатьох сферах на перший план чомусь виходять економічні показники, відсуваючи назад соціальну відповідальність.