Четверта хвиля COVID-пандемії прогнозовано набирає обертів. Та й сезонні захворювання на грип та застуду актуальні. Тож як закликають українців жваві підлітки з відомої телереклами: «Захворів — сиди вдома. Поводься свідомо!» А що ж далі?

На жаль, вітчизняне тваринництво, зокрема молочне, переживає нині не найкращі часи. Як повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока, за вісім місяців цього року в Україні вироблено на 6,2% менше молока, ніж за той самий період торік: 6 мільйонів 35 тисяч тонн. Причина — скорочення обсягів виробництва молока в господарствах населення без відповідного нарощення на молочнотоварних підприємствах. Як повідомила аналітик АВМ Яна Лінецька, цього року із промислових молочних підприємств надійшло мільйон 850 тисяч тонн, або 30,6% усього молока — це на 1,4% менше за показники 2020-го.

Виступаючи на Київському економічному форумі 2017 року, норвезький економіст і дослідник економічної історії Ерік Райнерт, автор перекладеного понад 20 мовами світу бестселера «Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними», закликав Україну відмовитися від думки «розбагатіти на експорті сільськогосподарської продукції до Європи». Багаті та успішні нині лише ті країни, зазначив пан Райнерт, які мають власну індустрію, переробку, виробляють товари з доданою вартістю. «Високі технології створюють робочі місця з високими зарплатами. Замість того щоб продавати томати в ЄС, вам треба зробити з них томатний сік, запакувати його і продавати в Саудівську Аравію чи ще куди інде!» — сказав норвежець.

Минулого тижня в Ужгороді відбувся ювілейний десятий фестиваль «Книга-Фест». Два дні всі охочі мали змогу відвідати презентації книжок, творчі зустрічі, майстер-класи й автограф-сесії. З огляду на карантинні обмеження захід уперше проводили просто неба. І для всіх книгоманів він не пройшов непоміченим. Так само і для власного кореспондента «Урядового кур’єра». 

Тема якісного шкільного харчування дуже важлива для нації, яка прагне, аби діти зростали насправді здоровими. Вона перебуває на перетині освітньої, медичної галузей та культури споживання. Саме тому ця реформа має дуже високий пріоритет для уряду. І завдяки зусиллям першої леді Олени Зеленської та її ініціативі набула системного характеру. Після комплексного обстеження шкіл майже у всій Україні Кабінет Міністрів затвердив план заходів з реформування системи шкільного харчування і забезпечення його реалізації. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час третього регіонального форуму «Реформа системи шкільного харчування».

Хоч держава останнім часом розгортає дедалі ефективнішу боротьбу проти вчинення домашнього насильства, кількість його виявів, навіть на тлі посилення покарання за цей злочин, здається, не зменшується. Над подоланням цієї соціальної біди працюють десятки урядових, міжнародних, муніципальних, громадських організацій, правозахисники та правоохоронці.

Перший санітарний лікар і соціал-гігієніст України Веніамін Португалов (20.10. 1835—1896), який працював у Полтавській губернії, у наукових статтях і монографіях, а він їх написав понад 200, акцентує на тому, що в історії епідемії, пандемії чуми, холери, натуральної віспи, тифу, туберкульозу тощо були завжди і забирали життя мільйонів людей. Тому в цивілізованому суспільстві обов’язково має бути компетентна державна служба, яка спеціалізується на таких захворюваннях і спроможна їм протистояти.

Село Воздвиженське Шосткинського (донедавна Ямпільського) району на Сумщині лежить у глибинному Поліссі, майже за дві сотні кілометрів від обласного центру, віддалік гомінких трас і міст. Буваючи тут, мимоволі думаєш: чим потрібно було керуватися, наскільки перейматися долею земляків, щоб залишити комфортний і високоосвічений Мюнхен і переїхати до глухого напівзабутого Воздвиженського, аби жити поруч із селянами, організувати унікальне для Європи трудове братство, що стало практичною і зримою моделлю християнської цивілізації?

Життя Фрітьйофа Нансена — це неймовірна історія про великі досягнення в багатьох галузях. Фрітьйоф Нансен, що народився в Норвегії 1861 року, був науковцем, полярником, дипломатом і державним діячем. А передовсім — гуманістом із глибоким співчуттям і турботою про людей. Нині спадщина його самовідданості й мужності залишається надзвичайно актуальною, оскільки кількість людей, які були вимушено переміщені в усьому світі, досягла рекордних 82,4 мільйона осіб.

Про те, чому наше суспільство досі борсається в гендерних оманах і страждає від стереотипів і як цю ситуацію швидко і результативно подолати, Укрінформ  поговорив з урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною ЛЕВЧЕНКО.