Ті, кому останнім часом випало бувати в Конотопському районі на Сумщині, зокрема поблизу сіл Козацьке та Бочечки, не могли оминути ферми… оленів та ланей. Доволі незвично і несподівано побачити таку картину: на снігу посеред поля хазяйновито і велично походжають красені-олені, які для слобожанського краю хоч і не дивовижа, та мешкають далеко не скрізь. А біля них полохливі, мініатюрні, благородні, мов із картини, лані, які граційністю й вишуканістю зачаровують.

Те, що за відновлюваними джерелами енергії майбутнє, нині безсумнівно. За прогнозами провідних науковців та світових лідерів промисловості, через лічені роки панівне значення у світі матиме енергетика, побудована на альтернативних, відновлюваних джерелах, щонайперше на сонячній енергії. Cонячна енергетика та енергозбереження стали загальносвітовим трендом, де перед ведуть Китай, США, Індія, Японія, Туреччина. Україна поки що робить перші, але впевнені й результативні кроки у виробництві енергії з нетрадиційних відновлюваних джерел, про що свідчить і нова енергетична стратегія, розроблена урядом України.

Президент України

звільнив:

призначив:

Шановні громадяни України! Дорогий народе!
Вчора під моїм головуванням відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. За останній місяць – четверте, і можу запевнити – не останнє.
 

Упродовж 2020 року фахівці Міністерства соціальної політики разом з усією країною працювали в нових умовах, коли доводилося відповідати на нові виклики, пов’язані з пандемією, карантинними обмеженнями й потребами у захисті людей.

Питання державного оборонного замовлення на 2021 рік, націоналізації АТ «Мотор Січ», продовження чинності обмежувальних заходів щодо банків з російським капіталом, затвердження Стратегії деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було розглянуто цього тижня на засіданні РНБО.

Не секрет, що після розв’язаної кремлівськими геополітиками гібридної війни російські найманці та кадрові «іхтамнєт» найбільше лютували, коли їм до рук потрапляли бійці українських добробатів чи цивільні, які добровільно стали на захист України. Чому? Бо у російських зайд та місцевих «оплаченців», схоже, трапився розрив шаблона. Адже проросійська пропаганда вперто вбивала у голови міф, що жителі Донбасу чекають не дочекаються російських «визволителів» та приєднання до РФ. Тому окупанти були неприємно вражені, коли 2014 року зіткнулися із масовим патріотизмом місцевих людей. Звідси їхня лють і жорстокість, із якими вони розправлялися з полоненими добровольцями й волонтерами.

«13 березня 1961 року о 8 годині 30 хвилин в м. Києві з верхньої частини Бабиного Яру сталось раптове сповзання значних мас розрідженого ґрунту гідронамиву, які затопили в районі Куренівки територію площею до 25 гектарів і призвели до людських жертв та значних руйнувань». Так починалося повідомлення урядової комісії про закінчення розслідування причин техногенної аварії, що отримала назву Куренівської трагедії. Про історичний контекст тих подій розповімо за допомогою архівних документів, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

У Пирятинському районі Полтавської області на лівому березі річки Гнила Оржиця лежить мальовниче старовинне село Малютинці. Уперше його згадано в Іпатіївському літописі 1139 року. Це село подарувало світові кількох видатних особистостей, життєдіяльність яких досі цікавить дослідників і краєзнавців. На їхньому тлі виокремлюється постать Петра Селецького (14.03.1821—17.03.1880) — юриста, київського віцегубернатора, київського губернського предводителя дворянства (в ті часи Пирятинський повіт входив до складу Київської губернії), таємного радника, гофмейстера імператорського двору, мемуариста, музиканта й композитора, знайомого Тараса Шевченка.

Достатній рівень заробітної плати складає основу матеріальної забезпеченості життєдіяльності домогосподарств. Держбюджетом на 2021 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата цьогоріч буде збільшуватися двічі. Збільшення рівня оплати праці дозволяє здійснити важливі кроки на шляху мінімізації та запобігання низки ризиків та загроз економічній та соціальній безпеці країни, як-то: високий рівень бідності населення, недостатній рівень наповнення соціальних та пенсійного фондів тощо.