Відтепер контроль за перетином державного кордону України істотно посилять. Це питання було чи не найголовнішим на порядку денному засідання Ради національної безпеки і оборони. Президент Петро Порошенко так вводив у курс справ: «Ідеться про посилення контролю за в’їздом, виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України. Ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон. Маємо зняти біометричні дані, включно з відбитками пальців, цифрову фотографію. Це істотно посилить наші можливості в боротьбі з тероризмом». 

Справедливо і символічно, що український прапор над приміщенням міської ради Краматорська 5 липня 2014 року підняли бійці, які вийшли із заблокованого проросійськими незаконними збройними формуваннями тутешнього аеродрому. А понад півтора місяця їхні позиції обстрілювали з усіх видів зброї й безуспішно штурмували переважні сили місцевих «ополченців» і російських кадрових «відпускників» і найманців. Група десантників і бійців спецпідрозділів, першою діставшись до центральної частини Краматорська, насамперед розмінувала міськраду й інші приміщення. Потім, згадують вони, взялися випускати з підвалів уцілілих бранців і заручників руского міра. Картина була приголомшливою навіть для бувалих у бувальцях військових: ще молоді люди виходили із страшного підземелля геть сивими. 

Проблема греблі на річці Тясмин біля Чигирина — з великою бородою. На моїй пам’яті активні виступи в ЗМІ та на обласних нарадах 10-річної давності, коли йшлося про тріщини, розбиті опори, зруйноване дорожнє покриття. Ще тоді фахівці заговорили про те, що тясминська захисна дамба може обвалитися, і понад два десятки сіл постали під загрозою затоплення. З часу спорудження греблі тут не проводили жодних капітальних ремонтів. Тим часом через греблю щодня проїжджають сотні вантажівок. Побудована ще в радянські часи, споруда не розрахована на таке навантаження. У її власника — Черкаського регіонального управління водних ресурсів — коштів на ремонт гідроспоруди немає. 

Цьогорічні урочистості проходили у Конотопі та селі Шаповалівка, де понад три з половиною століття тому гетьман Іван Виговський завдав нищівного удару ворожому війську. Саме в цьому сільському населеному пункті, якому судилося стати столицею козацької звитяги і незборимості, зазвучали перші величні акорди.

Проект із найсучаснішими технологіями й іноземними інвестиціями, розпочатий на Дніпропетровщині, — це біогазовий завод, який перероблятиме залишки відходів міської станції аерації (стічних вод) на електроенергію. Будівництво мають розпочати вже нинішнього серпня у Дніпропетровському районі області на території очисних споруд КП «Дніпроводоканал». Відповідний меморандум днями підписали в Дніпрі Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпровська міськрада, Дніпроводоканал та компанія «БІО Енерджи Дніпро» (дочірня компанія австрійської фірми APSPower Technology GMBH). Вартість проекту — 310 мільйонів гривень. Кошти нададуть австрійські інвестори, вони надійдуть від кредитування в державному Укргазбанку. Біогазова електростанція не тільки створить майже 100 робочих місць, а й сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Адже у великих містах підземна каналізація — один з основних забруднювачів землі й водних джерел. Робота нового підприємства не створюватиме ні шуму, ні запахів. Тож людям, які живуть у цьому районі, воно не заважатиме.Нині мул, що утворюється після очистки відходів стічних вод, зберігають на мулових майданчиках. Їхня площа постійно збільшується. Це негативно впливає на атмосферу, ґрунт, надземні та підземні води.  

Вода є однією із найважливіших чинників для життя на Землі. Здоров’я та умови життя людей насамперед залежать від якості та кількості води. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щороку майже 25% населення світу піддається ризику споживання неякісної питної води, до того ж, більш ніж 80% усіх людських захворювань безпосередньо пов'язані із вживанням неякісної води. 

Ніщо не віщувало веселощів, коли йшов на чергову сесію Одеської облради і за переліком питань прикидав, що там такого вседержавно вагомого міг би почути. Коли фракція Опоблоку виступила проти порядку денного сесії, все ще думав, що то не більш ніж формальне декларування їхньої фронди, яке не матиме жодних оргнаслідків. Але банальний сюжет того дня мав-таки розвиток. Опозиціонери не тільки висловили претензії до ведення сесії, а й не на жарт заходилися не допустити її початку. Кажуть, що вони й раніше неодноразово звертали увагу на порушення регламенту. Ось і цього разу зауважили, що в остаточному вигляді отримали порядок денний сесії лише о 5-й ранку в день засідання, тож мали на ознайомлення з півсотнею важливих питань лише кілька годин замість прописаних у регламенті 10 днів. 

Нещодавній ураган завдав економічного лиха аграріям кількох регіонів. Чи можуть вони розраховувати на відшкодування збитків? 

Керівництво України­ вголос заговорило про можливості майбутнього членства в НАТО після відвідання Києва Генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом. Дискусії вели і в Адміністрації Президента, і в Будинку уряду. Разом із главою держави Петром Порошенком поважний гість обговорив шляхи реалізації Плану дій щодо членства в Альянсі. Про це стало відомо після засідання комісії Україна — НАТО. Щодо важливого й доволі гострого для країни питання Петро Порошенко висловлювався лаконічно: «Україна чітко визначила своє політичне безпекове майбутнє. Верховна Рада проголосувала, а я як Президент і Верховний Головнокомандувач підписав закон, який ставить за мету наше майбутнє членство в НАТО. Це мета нашої міжнародної безпекової політики. Ми вважаємо за необхідне почали дискусію про запровадження membership action plan (План дій щодо членства), і наші пропозиції щодо початку дискусії було із за­доволенням прийнято». 

Організація Об’єднаних Націй готова підтримувати зусилля переговорної групи нормандського формату й роботу тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі. Про це у Києві заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. «Дуже важливо забезпечити повну повагу режиму припинення вогню згідно з чинними домовленостями. Ми готові підтримати всі зусилля нормандської четвірки й тристоронньої контактної групи, ОБСЄ і робити все необхідне для сприяння врегулюванню кризи, яка триває довгий час», — зазначив Генсек під час спільного брифінгу з Президентом Петром Порошенком.