17 січня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який свого часу розробила група народних депутатів спільно з Держархбудінспекцією. 

Ми — колектив Горлівського інституту іноземних мов, вищого навчального закладу-переселенця, подолали багато болісних моментів, перш ніж пустити коріння на новому місці. І не шкодуємо про це, бо прагнемо міцно триматися на землі. 

Сумська область — одна з перших в Україні, де почали готувати регіональних менеджерів для об’єднаних територіальних громад.

Реформи набирають обертів, але на місцях поки що бракує спеціалістів, які б швидко приймали оптимальні рішення та їх реалізовували, а громади мали від цього зиск. Тож ініціативу Сумської ОДА про підготовку таких фахівців підтримали депутати облради і  ухвалили відповідну програму. За її втілення взялися в Сумському національному аграрному університеті. Про підготовку менеджерів для новостворених ОТГ кореспонденту «УК» розповідає декан факультету економіки і менеджменту СНАУ, кандидат економічних наук, професор Наталія СТРОЧЕНКО.    

«Після початку антитерористичної операції нашій родині, а також сім’ї наших кумів довелося покинути Луганськ і переїхати в Запорізьку область. Так двома родинами і тримаємось разом — легше, і підтримуємо одне одного. Сподіваємось, що із часом той жах, який нині в нас удома, закінчиться, і ми повернемось у свої помешкання. А поки що прилаштовуємося до життя на новому місці. Кажу прилаштовуємося, тому що час від часу зазнають змін документи, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Ось і нещодавно, як ми дізналися, відбулися якісь зміни, що стосуються переїзду ВПО з одного місця проживання на інше. Нам це дуже важливо, тому що ми збираємося переїхати в інший район. Там в одному з сіл проживають наші далекі родичі, які нам знайшли дуже недорого хату в оренду. Тож хочеться дізнатися, до яких ще нововведень нам треба буде пристосовуватися?» 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хто оплачуватиме медогляди?

Тих людей, які потерпають від холоду в квартирах, хотілося б зігріти розповіддю про божевільне перегрівання, яке було за радянських часів. Воно почалося, здається, в середині 1970-х і тривало на початку незалежності України. Можливо, його не було в селах. Можливо, було не таким інтенсивним, як у Києві, в містах України. 

16 січня цього року близько першої години ночі у самісінькому центрі провінційного містечка Олевськ кілька десятків молодиків влаштували стрілянину, відлуння якої прогриміло на всю Україну. 

Щоб обговорити проект Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року, Прем’єр-міністрові Володимирові Гройсману довелося провести спеціальний «круглий стіл». У Клубі Кабінету Міністрів експерти, представники громадських організацій і центральних органів виконавчої влади заслуховували інформацію посадовців, відповідальних за економічний сектор країни. Зокрема щоб мати змогу розвивати конкуренцію, потрібно створити незалежні умови ведення бізнесу, забезпечити доступ до ресурсів, активізувати процеси приватизації, змінити систему державного управління підприємствами та далі реформувати систему публічних закупівель. 

Фінляндія твердо стоїть на позиції збереження санкцій Євросоюзу проти Росії до повного відновлення територіальної цілісності України. Про це повідомив Президент Петро Порошенко у ході офіційного візиту до Гельсінкі після переговорів з Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо. Під час спільної прес-конференції президентів гостинний господар наголосив, що його країна підтримує суверенітет України й засуджує нелегальну анексію Криму. «Мінські угоди слід якнайшвидше імплементувати в повному обсязі, щоб життя в Україні нормалізувалося», — цитує УНІАН слова Президента Фінляндії. Гельсінкі підтримує масштабні реформи в Україні, а також її євроінтеграційний курс. На прес-конференції Петро Порошенко заявив, що Київ розраховує на принципову позицію Фінляндії щодо реалізації російського проекту з будівництва газопроводу «Північний потік-2». 

Зі стовідсотковою імовірністю можна стверджувати, що власне житло для більшості українських сімей, які його потребують, нині постає лиш захмарною мрією і не вписується у реальні плани. І таких безвласнохатченків, за оцінками експертів, в Україні налічується від 650 до 700 тисяч. Здужати виплату кусючих банківських кредитів на будівництво або придбання житла чи заощадити кошти на ці потреби за нинішніх цін та тарифів можуть, мабуть, лише ті, хто цього вже не потребує і має дах над головою, та й не один… Єдиним шансом здобути заповітні квадратні метри у власних стінах для середньостатистичних сімей, необтяжених нерухомим майном, лишається участь у пільгових житлових програмах.