В Україні медіація – поки що новація, суть якої розуміють не всі. Дехто з громадян навіть плутає її з медитацією. Проте медіація — суто юридичний термін, який у перекладі з латинської означає бути посередником. Процес медіації – альтернативний, тобто позасудовий, метод розв’язання спорів, за допомогою якого дві сторони або більше намагаються в межах структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди. Нещодавно парламент у першому читанні ухвалив законопроект «Про медіацію». «УК» поспілкувався з експертами, щоб дізнатися, чи потрібно в Україні запроваджувати цю новацію. 

Робоча поїздка Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Хмельницької області розпочиналася в стінах реконструйованого пологового відділення Старокостянтинівської центральної районної лікарні. Після огляду приміщення він мав час на спілкування з представниками трудового колективу. Потім відбувся огляд потужностей окремого підрозділу «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». А завершалася ця робоча поїздка ознайомленням із роботою ДП «Шепетівський ремонтний завод». 

Для Олекси Тихого українська мова була чинником, що єднає тисячолітню історію рідного народу, виявляє його національно-ментальну сутність, створює національно-територіальну неперервність. Обстоюючи всебічні права української мови, її статусну роль у суспільному просторі держави — на той час декоративної УРСР, він одним з найактуальніших завдань вбачав у межах чинних законів усіма силами протидіяти активній русифікації. 

Депутати проголосували за резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні» під час сесії асамблеї у Страсбурзі. За проголосували 106 депутатів, 11 — проти, 9 утрималися. Резолюцію підготували доповідачі з українського питання від Моніторингового комітету ПАРЄ Джорді Шукла (Іспанія) та Алекс Фішер (Німеччина). 

Цій шахті в Соснівці, що на Львівщині, виповнюється 55 років. Такого віку їй вдалося досягти завдяки колективу. Саме він зберіг її, коли чверть століття тому копальню мали закривати. Тоді шахтарі погодилися працювати самостійно, без державних дотацій, іншої допомоги. І гірничому підприємству дали назву «Надія» як символ-заряд їхньої робітничої впевненості, сподівань на працю, на заробіток, на краще життя. 

Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Уже почала працювати новостворена робоча група, яка відповідає за організацію заходів із святкування 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола. Це має важливе значення не лише для вшанування пам’яті видатного земляка, а й для кожного українця, вважають на Черкащині. 

Наприкінці минулого року Житомир опинився у центрі уваги через трагедію, що сталася зі школярем-четвертокласником. Очікуючи зеленого сигналу світлофора, хлопчик посковзнувся на обмерзлій гірці погано прибраного снігу і з’їхав просто під колеса тролейбуса, що проїжджав вулицею. 

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби? 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман з перших хвилин закликав громадськість та експертне середовище об’єднатися навколо формування й виконання Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Мета у всіх одна — забезпечити стійкий економічний розвиток і якісні секторальні реформи в державі. Він також нагадав, що торік уряду вдалося досягти макроекономічної стабілізації та, відповідно, вийти на позитивні сигнали щодо економічного зростання. Володимир Гройсман навіть відповів на запитання, як посилювати цей економічний прогрес. Передовсім слід розпланувати заходи на наступні три роки й прописати шляхи їхньої реалізації у Середньостроковому плані пріоритетних дій. 

Про вшанування невинних жертв гібридної війни у такий спосіб жителів Маріуполя попередньо повідомляли через місцеві ЗМІ. Та факт залишається фактом: коли голосно й тривожно завила сирена, чимало городян сполохано поспішили вийти на вулиці і занепокоєно оглядалися навсібіч. Що ж, минуло два роки від жахливої трагедії у житловому мікрорайоні «Східний», а тутешні люди досі не тільки пам’ятають загиблих під час того обстрілу, а й не мають твердої впевненості в тому, що подібне жахіття знову не повториться.