Японія надасть Україні кредит у сумі 108 мільярдів єн на реконструкцію Бортницької станції аерації. Відповідну міжурядову кредитну угоду у присутності Президента Петра Порошенка та Прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе підписали 6 червня. 

Здається, житлово-комунальний аврал не страшний тільки жителям тих містечок і сіл, де рівень благ цивілізації й досі на зародковому етапі: система водопостачання — криниця, теплозабезпечення — грубка. Городяни ж дедалі більше потерпають від різних нештатних ситуацій, які вже переходять у розряд штатних: то теплотрасу прорве, коли вдарять сильні морози, то вода зафонтанує не там, де треба. Причини — незадовільний стан мереж і брак грошей на їх утримання. А міста розростаються, отже збільшуються навантаження на системи. Чи не переростуть точкові аврали у масштабний комунальний колапс? Як цього не допустити? Про це розмовляємо з керівником відділення «Міське будівництво» Академії будівництва України, почесним президентом Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Леонідом ПОКРОВСЬКИМ.

Забруднюють довкілля найчастіше люди із затуманеною совістю. Саме вони ставлять власне «я» понад усе в житті, ігнорують норми моралі й поведінки. А тому маємо купи сміття в лісах, на узбіччях доріг, під міськими багатоповерхівками і на берегах сільських ставків. 

Широковідома акція могла б знайти нове звучання на Луганщині, трансформувавшись на захист підприємств, що залишилися або переїхали на підконтрольну Україні територію, але страждають через затоварення. Хлібопекарські підприємства Луганщини нині ви користовують лише 61% потенціалу — інші обсяги споживання забирають сусідні області. Така сама ситуація і в масложировій галузі: завантаженість — 33%, тож потрібно терміново шукати нові ринки збуту. Пояснення цього феномену — закриття провезення товару на непідконтрольні Україні території, куди ці підприємства традиційно постачали до 75% своєї продукції. 

Реакція вищого ешелону влади на схвалену Верховною Радою відставку вже колишнього голови СБУ була оперативною. Не встигли експерти як слід проаналізувати ситуацію та можливі наслідки такого рішення, а Президент Петро Порошенко вже представив керівному складу Служби безпеки України тимчасово виконуючого обов’язки очільника відомства Василя Грицака. Раніше він обіймав посаду першого заступника керівника цієї спецслужби. 

Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді арешту на термін до 14 серпня для підозрюваного у вбивстві журналіста Олеся Бузини — Андрія Медведька. На засіданні, яке розпочалося о 16.00 четверга і продовжилося до другої години ночі, суд визнав, що є підстави взяти підозрюваного під варту. При цьому не задовольнив клопотання трьох народних депутатів — Ігоря Луценка, Юрія Левченка та Андрія Іллєнка — про передачу підозрюваного на поруки.

Цей лист став лише черговим свідченням того, що громади Одещини зовсім не поспішають об’єднуватися. Особливо у стислі строки. «Урядовий кур’єр» побував у Болграді, звідки до редакції надійшло підготовлене активістами звернення до районної і обласної влади, в якому ті просять нічого не змінювати в устрої їхнього життя.

Болград — порівняно невеличке містечко на крайньому півдні Одещини, своєрідна столиця болгарської діаспори в Україні. У зверненні, яке підготувала громадська рада при Болградській РДА, йдеться про реалізацію Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». 

Кого тільки нема серед телесотні великих українців! Виявляється, нема Терещенків, хоч тільки в Глухові дев’ять споруд у центрі міста, збудованих цією родиною, вірою і правдою служать місту і досі. Вони створюють туристичну принаду 35-тисячній козацькій столиці. А що казати про Київ, який Терещенки на початку ХХ століття перетворили на культурний центр, відколи в 1874 році сини засновника династії Артемія вирішили перенести штаб-квартиру з Москви до Києва. Знакові архітектурні споруди столиці: Володимирський собор, оперний театр, оперета, консерваторія, політехнічний і театральний інститути, лікарня «Охматдит», музеї Шевченка, художній, російського мистецтва та багато інших збудовано і на їхні кошти. З представником славного роду Терещенків Мішелем розмовляємо в його глухівському офісі.

Громадянин Німеччини Мішель Якобі, подорослішавши, не захотів залишатися у рідній країні. Змінив забезпечене і впорядковане життя вдома на необлаштоване, але повне несподіванок в Україні. Тут, у закарпатській глибинці, ось уже сьомий рік вирощує карпатських буйволів.

Він був вражений, коли дізнався: тварин, яких віками тут вирощували і яких ще півстоліття тому було понад тисяча, нині залишилося чотири десятки голів. Місцеве населення безжально здавало їх на м’ясо!

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

У похід проти імперіалізму рушили на американській техніці

Наш «Борець за свободу»

Імперські амбіції — ціною України