Ми вирішили з’ясувати, чим живуть і дихають київські активісти, які називають себе самообороною району, а для цього напросилися на нічне патрулювання разом з ними. Приблизно о пів на десяту вечора до одного з районних управлінь внутрішніх справ Києва почали з’їжджатися транспортні засоби — від величезного джипа і до двомісного мотоцикла. Люди віталися одне з одним, дехто поглядав на нас, не впізнаючи «своїх». 

Він мав Бога в серці і людей у душі до останнього подиху, ставши взірцем душпастирства, пішовши на смерть разом зі своїми двома сотнями вихованців. Євреї назвали Омеляна Ковча Праведником України, поляки — парохом Майданека. Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив його Блаженним Священномучеником.
Не знайшлося такої сили на світі, щоб відняла в нього віру і найвищу любов до ближнього. З високо піднятою головою переступив межу життя і смерті в концтаборі Майданек: «Тут бачу Бога, який однаковий для всіх».

У Миколаєві відбулася перша унікальна виставка творчих робіт людей з інвалідністю. Під час виставки-продажу, яка називалася «Не просимо, а заробляємо», відвідувачі мали змогу побачити й шоу-номери. Захід, що відбувся на центральній вулиці міста, було присвячено Міжнародному дню боротьби за права інвалідів.

Організаторами виступили підприємство інвалідів «Літопис», «Ліга інвалідів з ПОРА «Перемогти себе», БО «Квітка Надії».

Отже, до всенародного позачергового голосування за кандидатуру на пост Президента України залишилися лічені дні. Тож іти туди чи ні й за кого голосувати, думаю, більшість українців уже визначилася. А ось що їм не завадить знати ще, то це як поводитися на дільницях і скільки бюлетенів отримувати; як дізнатися, куди та о котрій годині приходити, якщо, скажімо, ви не отримали запрошення, і чи можна без нього йти на голосування. На ці та інші запитання «УК» попросив надати роз’яснення керівника прес-служби Центральної виборчої комісії Костянтина Хівренка. 

Уряд продовжує розпочату нещодавно практику проведення виїзних засідань в обласних центрах країни. Так, учора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк побував у Миколаєві. Разом із віце-прем’єр-міністром — міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимиром Гройсманом, головою Миколаївської обласної державної адміністрації Миколою Романчуком та головою Миколаївської обласної ради Тарасом Кременем він відвідав штаб ліквідації наслідків трагедії на вул. Лазурна, 40 у дворі зруйнованого будинку, поклав квіти до встановленого біля будинку пам’ятного знака жертвам трагедії. 

Європейський Союз, який два дні тому надав перший транш макрофінансової допомоги нашій країні 100 мільйонів євро, обіцяє і надалі фінансово підтримувати Україну. Підставою для таких дій слугуватиме початок реформ у різних сферах суспільного життя, зокрема реформи самоврядування.

Про це на загал сказав віце-президент Європейської комісії Сіім Каллас, який 20 травня взяв участь у розширеній нараді з питань децентралізації виконавчої влади, що відбулася в Мінрегіонбуді. 

Американські науковці з’ясували, що, маючи медичну страховку, людина може вдвічі менше перебувати на лікарняному завдяки ефективнішому і своєчасному лікуванню. Тоді працівник зазвичай не затягує з походом до лікаря. Крім того, його контролюють лікарня і страхова компанія (СК). Для українських реалій, за підрахунками страховиків, зменшення кількості лікарняних удвічі могло б привести до зростання ВВП на 20—30 мільярдів гривень щорічно.  

Будинок на вулиці Лазурній, 40 у Миколаєві нагадує декорацію до страшного фільму-катастрофи. Картина вражає: суцільна діра всередині будинку, розтрощені стіни, вікна, балкони. Будинок начебто демонструє все своє нутро. У дворі, біля вже колишнього житла, — сотні людей. Минуло кілька днів після вибуху, а жінки ледве стримують сльози, згадуючи про свої затишні квартири, улюблені занавіски та скатертини, про все, що наживали роками і важкою працею. Не завжди витримують і чоловіки, емоції всіх захльостують.  

Тут чисте море, величезні паркові зони оздоровниць, цілюще повітря, кілометри широких піщаних і, що важливо, безплатних пляжів.

Той, хто давно не був у степовій приморській зоні півдня країни, поза сумнівом, буде здивований. Тамтешні селища та їхня інфраструктура — це далеко не той «совок», який вони бачили ще 10 років тому. Бізнес побудував нові міні-готелі, створив розважальні заклади і туристські маршрути. Причому на різний гаманець. У цьому переконалася авторка цих рядків. 

Цей одеський санаторій називають українськими Карловими Варами, а водоймище, що дає йому лікувальні грязі та ропу, порівнюють зі славетним Мертвим морем. Великі білі корпуси санаторію «Куяльник» височіють над прилеглою Шкодовою горою та усією тутешньою малоповерховою заміською місцевістю.