Сирійське  питання дедалі більше непокоїть  світову громадськість. Черговим поштовхом до цього став оприлюднений у понеділок  звіт експертів ООН про застосування хімічної зброї в околицях Дамаска. На думку Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Муна, це військовий злочин і світове співтовариство зобов’язане знайти і покарати винних у його скоєнні, щоб хімічну зброю більше ніколи  не застосовували як знаряддя війни.  

Колишній ректор Національного університету Державної податкової служби перебуває у Сан-Маркосі (штат Каліфорнія). Про це повідомили у Генпрокуратурі у відповідь на запит народного депутата Геннадія Москаля. Водночас народний обранець заявив, що екс-ректор виїхав до Сполучених Штатів не як громадянин України, тому екстрадувати Мельника на батьківщину не вдасться. Лише якщо американські правоохоронці передадуть утікача на умовах «взаємності». 

Чи можна їсти той чи інший продукт, віднедавна перевіряю у власній домашній «лабораторії». Ось і заморожену котлету, придбану в кіоску одного дніпропетровського виробника, спочатку віддала на перевірку улюбленому котикові: він визначає якість харчів безпомилково. Від тієї котлети «завлабораторією» відвернувся, а ось сир з’їв залюбки. Цікаво: що ж кладуть у котлети та інші продукти харчування вітчизняні виробники?

По відповідь на запитання, наскільки якісні й безпечні продукти споживають жителі України, вирушаю в Науково-дослідний центр (НДЦ) біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. Відповіді, які я отримала в НДЦ, вразили. Проблема досягла такого рівня, що загрожує не тільки вітчизняному АПК, а й здоров’ю нації й генофонду країни. 

За останні роки Київська область з постчорнобильського депресивного регіону посіла перші позиції за більшістю показників соціально-економічного розвитку. Якщо ще 2009 року область взяла 300 мільйонів гривень позики на зарплати та пенсії і 100 мільйонів для інших потреб бюджетників, то торік Київщина перерахувала до державного бюджету 24 мільярди гривень. Цього досягнуто завдяки створенню максимально сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні та розвитку аграрної галузі. Про соціально-економічну ситуацію на Київщині ми ведемо мову з головою Київської облдержадміністрації Анатолієм  ПРИСЯЖНЮКОМ.  

Його численні відвідувачі мали змогу три дні поспіль занурюватися в атмосферу традицій і звичаїв Японії. Фестиваль-виставка стала реальністю завдяки зусиллям компанії Confetti («Євроіндекс») Посольства Японії в Україні та Українсько-японського центру НТУУ «КПІ». Організатори підготували насичене і різноманітне дійство. Було створено сім майданчиків-островів, кожен з яких мав свою назву і розкривав певний вид японської культури. За словами координатора заходу Антоніни Юрченко, фестиваль став змістовнішим. «Ми виконали прохання торішніх відвідувачів і зробили акцент на музичному супроводі, збільшили кількість майстер-класів. У нас з’явився новий острів з назвою «Натхнення», який представляє роботи українських митців, присвячені японській культурі». 

Від кумедного, смішного і парадоксального до серйозного відкриття — один крок. Уже понад два десятиліття члени редколегії американського гумористичного журналу «Аннали неймовірних досліджень» ретельно читають своїх колег — наукові видання, в яких учені мужі зобов’язані публікувати свої дослідження. А найцікавіші відкриття, які спершу викликають сміх, а потім змушують замислитися, номінують на премію. Задумана як пародія на найпрестижнішу, Нобелівську, ця премія згодом переросла у самодостатню, хоч і вручається щороку напередодні початку оголошення лауреатів, гідних спадку Альфреда Нобеля. Традиційно тут визначають кращих у тих самих номінаціях, що й в Осло та Стокгольмі, однак час від часу з’являються й оригінальні версії.

До корпункту газети «Урядовий кур’єр» у Вінниці зателефонував пенсіонер Олександр Глінчевський із питанням, яке мені спочатку видалося дрібним: поскаржився, що в них не заасфальтовано вулицю. Чимало вінницьких вулиць не мають асфальту, а він вбачає проблему в якихось двохстах метрах бездоріжжя. Утім, голос у слухавці зауважив, що йдеться про імідж міста, бо ними туристи прямують до відомого на всю країну світломузичного фонтана.
Вулиця Кармелюка від площі Жовтневої йде вздовж набережної, де в руслі річки Південний Буг розміщений фонтан, а потім завертає круто ліворуч на косогір. Більшою частиною її біжить гладенька асфальтівка, проте там, де вона долає косогір, хоч знак став «Обережно, не поламайте ноги!» Машинам тут теж непереливки: колеса по черзі потрапляють то в ямки, то на горбки, а днище іноді «черпає» камені. 

…Згодився тракторист за пляшку. Та ще парторг обіцяв путівку у профілакторій. Заїхав на гору і по черзі зніс трактором усі хрести, що стояли біля кожного з трьох святих джерел Анниної гори. Горілку випив, а до профілакторію так і не поїхав — занедужав тяжко. Та так, що вже й не встав. Мучився цілих півроку, поки жінка його не піднялася на гору і не поставила хрести на місце. Аж тоді тільки помер бідолаха. 
Парторг запив, з партії кишнули, і кудись він із села подався, ніхто більше про нього не чув. Наглядати за ідейністю селян прислали нового — молодого, заповзятого. Знайшовся і молодий незабобонний тракторист… Історія повторилася один в один. Більше хрестів ніхто не чіпав, а як розпався СРСР, на горі постав монастир, насельниці якого доглядають і за хрестами, і за криницями. І моляться — за душі померлих, за здоров’я нинішніх жителів містечка Вашківці, що у Вижницькому районі Буковини.

Бюджетоутворююче підприємство Сум, що забезпечує роботою понад 12,5 тисячі осіб. Індустріальне серце Сумщини і країни, де щорічно виробляють продукцію на мільярди гривень. Провідний промисловий комплекс України в галузі важкого машинобудування, замовники якого входять до ТОП-100 компаній світу. Соціально відповідальний бізнес-партнер. Усе це — про ПАТ «Сумське НВО ім.  М. В. Фрунзе».
Такі характеристики стають особливо зримими напередодні професійного свята, яке машинобудівники відзначатимуть цієї неділі. Тож які саме складові сьогодення робітничого колективу? Що в основі промислової стратегії й тактики? На чому ∂рунтуються перспективи машинобудівників? 

 Коли про те чи інше місце кажуть, що тут живе історія, то це неодмінно про одну з околиць Сум — Веретенівку, а саме про аграрний коледж. Здається, що і його корпуси, які розкинулися в золотому осінньому парку, і зграйки юнаків та дівчат, які вранці поспішають на заняття, невидимою ниттю пов’язані із сивою давниною.
І це не просто уява, а реальність сьогодення. Бо за роки існування навчальний заклад зробив настільки вагомий внесок у підготовку кадрів для сільського господарства не лише області, а й України, що про Сумський коледж цілком справедливо можна говорити як про один з провідних у країні.