«Моя сім’я, я і мої діти 15 років  підлягаємо дискримінації з боку можновладців місцевого, районного та обласного значення. Все почалося з того дня, коли я через суд  отримала земельний  пайовий сертифікат як член  колишнього колгоспу «Світанок» у 2007 році розміром 8 гектарів 87 соток. Загальний пай  родини складає 14  гектарів 87 соток. Місцевий орендар — керівник підприємства «Агроленд» Іван Гережа не бажає  брати нашу землю  в оренду, бо й так орендує її без договору, тобто безсовісно і безкарно. Ми ж нічого від орендаря не одержуємо і бідуємо».

Людмила КОНОНИХІНА, 
село Залінійне, Зачепилівський район 
Харківської області

Мешканців аварійних будинків забудовники розселятимуть виключно в межах району, де проводиться комплексна реконструкція застарілого житлового фонду. Причому місцева влада прийматиме рішення про знесення об’єкта на основі відповідного висновку про технічний стан будівлі, наданого уповноваженою організацією, навіть не маючи згоди жителів.
Зокрема такі ініціативи містяться в законопроекті, розробленому Конфедерацією будівельників України (конфедерація), яким планується внести зміни до Закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». 

Прокурор Запорізької області Олександр Кирилюк у відвертій розмові  із власним кореспондентом «Урядового кур’єра» зізнався, що любить свою роботу, бо відомство, яке він очолює в регіоні, своєю діяльністю приносить простим  людям користь. Ідеться  про  оперативний захист прав та інтересів держави і громадян. У конкретних випадках  прокуратура оперативніше допомагає у відновленні порушених прав, ніж триваліша судова процедура.  

Представники Укрморрічінспекції, Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України, аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах не приховують, що результати перевірок їх не тішать.
«На території Криму 183 бази-стоянки, на сьогоднішній день про готовність до роботи заявили близько 100 з них. При цьому інші або не готові, або не мають бажання працювати, або ж налаштовані на роботу поза законодавчою базою», — каже заступник голови Рескомтрансу автономії Микола Дручинін. Та, власне, й заявлена готовність до роботи не означає, що все гаразд. 

Вагітна жінка в Україні вже давно стала національним надбанням з огляду на те, що багато років у нас народжуваність не може перевищити смертність. У цій непростій ситуації надзвичайно важливу роль відіграють перинатальні центри, які один за одним з’являються в країні. Адже тут виходжують крихіток, які з’явилися на світ передчасно, а також дарують надію на народження дитини мамам, що мають серйозні проблеми з вагітністю.  
Наприкінці минулого року Крим теж дочекався відкриття Республіканського перинатального центру. Центру, де на сьогодні вже прийнято більше 1000 пологів. «В середньому за добу ми приймаємо від 10 до 15 пологів.

Коли наприкінці минулого року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, відповідно до норм якого всі порушені правоохоронними органами справи заносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а отже, не можуть тишком-нишком закривати, як це було раніше, вітчизняне суспільство ніби отримало ковток свіжого повітря. В багатьох з’явилася надія, що відходить у минуле прісної пам’яті «телефонне право», ніхто не зможе тепер безпідставно втручатися в роботу слідства, тим більше грубо тиснути на нього.

Хоч скільки років минуло, та не йдуть з пам’яті кілька зустрічей із цією жінкою — виняткової душевної краси, працелюбства, внутрішнього благородства і трудової одержимості. Завжди, коли в 1980-х приїжджав до колгоспу імені Леніна Лебединського району як кореспондент обласної газети, завідуюча молочнотоварною фермою уславлена Марія Харитонівна неодмінно пригощала молоком — свіжим, із шумовинням, запашним. А що смачним — не передати.
А до білосніжного напою обов’язково подавала власноруч випечені пиріжки — з капустою, повидлом, сиром… Сама ж сідала на ослінчику за столом і залюбки відповідала на традиційні журналістські запитання. 

Втім, не лише легенда, яку переповідають зі століття в століття, а підтверджує це й короткий запис, зроблений автором хронік Львова — поетом, істориком та бургомістром Бартоломеєм Зиморовичем (присвятив закоханим лишень два абзаци!) 1594 року у хроніці «Потрійний Львів». У львівської історії, звісно,  й імена інші: українську красуню звали Пелагією з роду Красовських, а юнака з родини італійських купців Міккеліні — Ромуальдо. Батьки не дозволили їм побратися: на заваді стало різне походження закоханих та різна віра. А доля розпорядилася по-своєму: аби розлучити закоханих, батьки відправили Ромуальдо з купецьким караваном до Венеції, а середньовічний Львів тим часом охопила епідемія чуми, і юна Пелагія захворіла.        

Звичка «перекусу мимохідь» призводить до жахливих результатів. Таких наслідків зазнали 17 миколаївців, серед яких п’ятеро дітей. Люди перехопили шаурмою в кафе «Кебаб+» на центральній вулиці. Наслідок захоплення сумнівним продуктом виявився сумним. Усі відвідувачі кафе злягли з температурою під 40, один перебуває в реанімації. За попередніми лабораторними результатами, причина отруєння — сальмонела. До речі, серед хворих — співробітниця самого кафе.
Як зазначив начальник головного управління державної санепідемслужби у Миколаївській області Володимир Клочко, попередня перевірка кафе показала численні порушення, зокрема брак санітарних книжок у деяких працівників закладу. 

Відповідно до підпункту 4.3.5 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад що до регулювання цін (тарифів)» НАКАЗУЮ:  
1. Унести зміни до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними  послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26 березня 2009 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за  № 341/16357 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 25 лютого 2011 року № 8), виклавши їх у новій редакції, що додаються.