Розвиток гідроенергетики, зокрема, малої, як галузі відновлювальної енергетики, є важливою складовою політики енергетичної безпеки держави. За даними експертів, гідроенергетичний потенціал малих річок країни становить близько 12,5 млрд кВт/г, а максимальний потенціал країни в малій гідроенергетиці – 8,3 млрд кВт/г. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2030 року малі ГЕС мають виробляти 4,3 млрд кВт/г, або 2,5% від загального обсягу електроенергії.  

У місті Ніжині, що на Чернігівщині, вже увосьме відшумів теплий і емоційний театральний фестиваль жіночої творчості, традиційно приурочений першому виходу на професійну сцену видатної артистки, місцевої уродженки Марії Заньковецької. 

Коли поринаю у дитячі спогади, то пригадую і картинки, як сільські мами на весняно-польові роботи, сінокіс чи у жнива своїх немовлят виносили у ряднинах, хустках, подолах, інших перев’язах. Це було звично, в народних традиціях. До того ж не лише в українців. Варто хоча б поглянути на одну з картин Рембрандта, який у XVII ст. зобразив жінку з дитиною, що прив’язана до материної спини. Деякі народи Азії та Африки, а також роми і нині носять малюків, оперізуючи себе хусткою чи відрізом тканини.  

За останні 50—60 років у Тернопільському академічному українському драмтеатрі ім. Тараса Шевченка втретє вдалися до постановки «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Передовсім це гідний подарунок до 200-річчя із дня народження автора першої української опери, яке відзначатимемо найближчого лютого. Та й, зрештою, цілком погоджуюся з народним артистом України, лауреатом Шевченківської премії Федором Стригуном, що ця  «улюблена пісня всього народу» просто не може не звучати.

Федір Стригун показав тернопільському глядачеві своє режисерське бачення, розуміння і трактування «Запорожця за Дунаєм».  Численні аншлаги на прем’єрі та після неї засвідчують: люди знудьгувалися за чистотою й світлістю почуттів, дотепним народним гумором, чудовою музикою, що так люба кожному чи не з дитинства, за творами української класики. 

Захистити від  безробіття, що неминуче насувається, просять газету наші читачі — працівники державного підприємства «Асканія-Нова». 70 селян підписали колективний лист із цього приводу і до Президента України.
Чи мають люди підстави для побоювання? З’ясувалося, що так. Тим більше, що одного разу вже переживали щось подібне.
«15 років тому  при Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова Академії аграрних наук задля збереження генофонду червоної степової породи корів у ДПД  вирішили започаткувати  українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетик 2»,  — ідеться у колективному  листі. Засновниками цього спільного підприємства, крім німців, виступили згаданий вище Інститут тваринництва та три державних підприємства  — «Асканійське», «Маркеєва» і «Асканія-Нова». 

Рік тому двоє ведмедів оселилися у національному природному парку «Синевир». Нині до них звикли всі: і працівники парку, і гості. Тепер їх уже шестеро. Завдяки Інтернету всі, хто цікавиться звірами, знають їхні прізвиська, навіть їхнє попереднє життя-буття. Для кожного ведмедя легким воно не було. Тварини, які прибули з Харкова, Вінниці, Луганська і Хмельниччини, зазнавали знущань і принижень своїх господарів. Коли ті врешті-решт усвідомлювали, що за дикими тваринами слід фахово доглядати, то почали від них відмовлятися. Прихистком для тварин став національний парк. 

У понад половині водійських посвідчень, які у США фактично замінюють паспорти, є відмітка про згоду їх власників у разі раптової смерті на вилучення і трансплантацію внутрішніх органів. Здавалося б, для країни, де ринкові відносини, образно кажучи, засвоюються разом із молоком матері, це винятковий приклад масового альтруїзму. Тим паче, що у США законодавчо заборонена виплата компенсацій донорам органів. 

Наказ ДПС України № 1051 від 22.11.2012р. 

Наказ ДПС України № 1047 від 22.11.2012  

 Наказ ДПС України № 1046  від 22.11.2012