Гуманітарна політика

  • Тетяна ЛОГУШ: «Пауло Коельо сказав, що нашому конкурсу немає аналогів у світі»

    Я прийшов раніше від домовленого часу. Пані Тетяна та її подруги займалися йогою з тренером-психологом. У просторій залі з ліпниною на стелі й візерунковим паркетом доречними були й антикварний годинник, і шкіряні крісла, в яких зручніше читати, ніж вести справи. У такому антуражі серед заповнених сучасними книжками полиць міг бути домашній театр. Здалося, що я потрапив у палаццо, де мешкають аристократи, які успадкували кращі традиції добробуту. 

  • Війна на винищення хліборобів

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Три мови пісенної України

    «Фабрика мрій» донкіхота синематографа

    Футбольна перемога ціною життя 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    У скарбниці скіфського золота — нові знахідки (фото)

    Під час цьогорічних планових археологічних розкопок в урочищі Скоробір, що розташоване на території Більського городища в Котелевському районі Полтавської області, студенти та науковці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна під керівництвом кандидата історичних наук Ірини Шрамко в одному з курганів виявили унікальні артефакти скіфської доби. 

  • «Незрівнянна» завершила сезон

    Минулої неділі Національний академічний театр ім. І. Франка дав останню виставу перед відпусткою — «Незрівнянну» з Наталкою Сумською в головній ролі. А загалом за сезон було поставлено шість нових вистав, різних за жанрами і художніми рішеннями, але об’єднаними головним — бажанням поділитися із глядачами, разом з’ясувати, які ми нинішні, розповісти про наші прагнення, засобами сценічної виразності збудити в кожному, хто приходить у театр, почуття гордості за країну. 

  • Олена ІВАШКО

    У Миколаєві знайшли античну корову

    Античне поселення, пам’ятку археології місцевого значення Велика Корениха-ІІІ, що на території Заводського району Миколаєва, археологи досліджують третій рік поспіль. Цьогоріч на розкопки з міського бюджету передбачили найбільше фінансування за весь час. Завдяки цьому протягом майже двох місяців вдалося дослідити велику площу — понад 200 квадратних метрів. Роботи тривають у балці між південною й північною частинами нинішнього мікрорайону Велика Корениха. 

  • Ярослава ХОРТЯНІ: «Вірю, що не випадково потрапила в Угорщину, Бог нас посилає з якоюсь місією»

    Майже 40 років Ярослава Хортяні живе в Угорщині. Але з рідною Тернопільщиною, Україною зв’язків ніколи не поривала. Навпаки, всю свою життєву енергію, наснагу й помисли спрямовує на популяризацію нашої країни у світі, згуртування українських громад за кордоном. В інтерв’ю ЗМІ пані Ярослава здебільшого розповідає про свою діяльність, залишаючи поза увагою сторінки із власного життєпису. Для «УК» вона зробила виняток. 

  • Нобеліант із Берегового

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Пілот від Бога

    Московське не завжди найкраще

    Більшовицькі вчителі нацистів 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Медику потрібні знання, а не «липа»

    До медичних університетів приходить конкуренція. Цього року при вступі до них уперше впровадили широкий конкурс: відтепер кількість місць державного замовлення в університеті формуватиметься відповідно до запитів абітурієнтів, а не визначатиметься, як це було раніше, «згори». Торік ця модель, згідно з якою державні місця, а відповідно, й фінансування, прийшли у виші, що мали найбільший попит серед вступників, була відпрацьована в університетах, підпорядкованих Міносвіти. «Вона дає змогу сконцентрувати ресурси в сильніших закладах. Ми побачили торік, що порівняно з 2015 роком деякі університети втратили до 40% держзамовлення, бо до них не пішли сильні абітурієнти», — сказала радник міністра охорони здоров’я, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Над Дніпром лунав джаз

    Джазові фестивалі у Дніпрі (Дніпропетровську) були започатковані ще 1968 року. Під різними назвами і в різних форматах вони відбувалися то щорічно, то з кількарічними перервами. Після найбільшої — 10 років — «Джаз на Дніпрі» торік відродився знову. Минулими вихідними місто заполонили любителі імпровізацій.  

  • Володимир ЛАДИКА: «Наш університет не лише освітній заклад, а й центр інноваційних технологій»

    Сумський національний аграрний університет належить до закладів, де тонко відчувають пульс часу, активно і по-діловому реагують на його виклики. Про підготовку сучасних фахівців для АПК країни, оновлення матеріально-технічної бази, плани та перспективи «УК» розповідає ректор університету професор Володимир ЛАДИКА.