Торік газета «Урядовий кур’єр» провела журналістську акцію, наслідком якої став цикл публікацій про стан та історичні скарби найвідоміших замків України. Наше дослідження виявило проблемні адреси й шляхи вирішення проблеми, одним з яких є залучення приватних інвесторів. Нинішні публікації редакція не ініціювала: сигнали про біду в долі деяких замків одночасно надійшли з різних регіонів.   

Нещодавно подивилася фільм «Титанік-2». Події у ньому (цього разу вигадані) відбуваються через 100 років після реальної катастрофи гігантського пасажирського судна в холодних водах Атлантики, так майстерно відтвореної в кінострічці Джеймса Камерона. У новій варіації цієї історії все повторюється: сучасники будують точну копію першого «Титаніка». Вони впевнені, що цього разу буде хепі-енд. Але, поспішаючи встигнути до запланованої дати, допускають кілька недоробок. Корабель виходить в океан і… врізається в айсберг. Знову катастрофа, численні людські жертви. Як і слід було сподіватися, кінострічку геть-чисто розкритикували. Однак автори фільму зуміли нагадати: людству властиво наступати на ті самі граблі. Та й айсберги в житті кожного з нас — не дивина. 

І без того мутне дзеркало статистики взагалі стає непроглядно темним, коли йдеться про рибні запаси Буковини. На глибокому дні поховані відповіді на досить важливі для економіки області питання: скільки у нас риби, якої саме, наскільки ефективно використовуємо свій чималий водний фонд і який економічно-соціальний зиск отримує область і кожний її район з рибництва, котре за потенціалом є однією з найважливіших галузей економіки краю.
Буковинські ставки мають статус об’єктів загальнодержавного значення, оскільки створені на транскордонних річках — Пруті, Сереті, Черемоші.  

Сказати, що закон про порти став для одеських портовиків цілковитим сюрпризом, — було б явним перебільшенням. Епопея із розробкою цього закону тривала понад 10 років. І вже майже рік законопроект існував у обрисах, які здебільшого збереглися і в остаточному документі. Втім, на фінішній прямій закон викликав цілком передбачуваний резонанс з боку всіх так чи інакше причетних до єдиної у країні вартісної морської підгалузі.  

Адміністративна реформа, перший етап якої завершено, має на меті стратегічний курс нашої держави до демократії та євростандартів. Ключовою складовою таких змін стало реформування державної служби, посилення інституційної спроможності державного управління та підвищення якості публічних послуг.

Поки жителі Краснодарського краю Російської Федерації оговтуються від наслідків катастрофічної повені, що спричинила загибель, за різними даними, від 161 до 172 осіб, у ЗМІ з’являються перші версії причин трагедії. 

Прикре дежа вю пережили цієї середи одесити. Як і в кінці травня, під час сильної зливи автомобілі буквально пливли Балківською вулицею та іншими магістралями міста. Негода цього разу бушувала майже три чверті години, але цього вистачило, аби завдати одеситам чималих збитків та хвилювань.
У самісінькому серці Одеси, на Дерибасівській, потік води буквально зніс розташовані там літні кафе. Стихію посилювали пориви шквального вітру та град завбільшки, за свідченнями очевидців, з волоський горіх. На проспекті Шевченка град розбив лобове скло в автівці.  

З початком курортного сезону в Криму громадські організації, а також жителі сіл та міст регулярно нагадують владі про стихійні звалища та полігони з побутовими відходами. Адже літня спека — це не тільки прогріте до +25 градусів море, а ще й смердючі хмаринки, що пливуть від звалищ туди, куди вітер дуне, та небезпека пожеж. Особливо «підфартило» тим, хто живе поряд з таким «щастям», бо, окрім неприємного запаху, отримує в навантаження «конячу» дозу канцерогенів та перелік хвороб. І потрібно вже говорити не лише про можливість втратити останнього туриста, а й про кримчан, адже вони тут живуть постійно. 

Сонячного ранку минулої суботи служби порятунку на Чернігівщині мали дуже складний іспит: від злагодженості їхніх дій, оперативності та компетентності залежали життя потерпілих в автокатастрофі пасажирів автобуса сусідньої держави. Звістка про жахливу аварію  облетіла обласний центр уже на світанку. Передранкову тишу сколихнули тривожні сирени карет швидкої допомоги, машин рятувальників, ДАІ та працівників міліції. 

Уже кілька років на Одещині триває війна між маленьким, але доволі заможним містом та обленерго. Було тут і судових позовів, і взаємних скарг і претензій. Дійшли навіть до такої екзотики, як спамова атака: до місцевої ради одномоментно надійшло понад 2 тисячі однакових листів із запитом на інформацію про виконання судового рішення, яке зобов’язувало міську владу укласти з ВАТ «Обленерго» договір оренди майнового комплексу електромереж міста Южне.