Рибній галузі в Україні явно не щастило. Протягом останніх двадцяти років вона була для уряду, як валіза без ручки. Центральний орган, який мав управляти всіма процесами та сприяти розвитку рибної промисловості, постійно реорганізовували, то піднімаючи, то понижуючи в статусі. Спершу це було міністерство, потім держкомітет, далі —департамент, що входив до складу Міністерства АПК, потім знову держкомітет. Це в свою чергу не могло не позначитися на роботі галузі загалом. Як наслідок, виробництво риби легальними підприємствами скорочувалося, натомість зростав вилов тіньовими структурами. Дійшло до того, що, за даними експертів, на одну тонну риби, виловлену артілями та рибпідприємствами, припадало майже три тонни продукції, «вичерпаної» з внутрішніх водойм браконьєрами.   

Торік —  попри те, що світові фондові індекси зростали, —  національні індикатори ринку цінних паперів стали аутсайдерами, втративши 35% вартості. Акції вітчизняних підприємств, у які вкладають кошти інституціональні інвестори, зокрема і недержавні пенсійні фонди (НПФ), істотно подешевшали. Середня дохідність НПФ за 2012 рік становить 8,2% (за винятком дохідності корпоративного фонду НБУ, яка, за даними Нацкомфінпослуг, досягла 6,2%). На фондовий ринок негативно вплинули й податкові новації, зокрема введення акцизу на операції з відчуження цінних паперів. Про невдачі та здобутки вітчизняного ринку недержавних пенсійних фондів розповідає віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» Анатолій Федоренко, який був одним із розробників Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення». 

Для Одеси вільна економічна зона (ВЕЗ) — це, крім іншого, ще й певний історичний символ процвітання, що походить від запровадженого ще 1817 року режиму порто-франко, який сприяв тодішньому піднесенню міста. Втім, навіть згадуючи славні діяння градоначальника графа Ланжерона, нинішні апологети вільної зони, звісно ж, роблять акцент на її суто економічних перевагах, як-то залучення інвестицій та створення точок зростання для всієї економіки країни. 

Пізня весна, що настала лише у другій половині квітня, таки змусила хліборобів трохи похвилюватися.
— Тільки вийдемо в поле, — розповідає директор Богуславецького СТОВ «Прогрес», що в Золотоніському районі на Черкащині, Василь Лисенко, — так і загрузнемо.
Нарешті після кількох тижнів очікування земля підсохла й прийняла у своє лоно насіння, що його ретельно підготували аграрники. Ранні зернові та кормові культури посіяли швидко, адже тепла днина блискавично забирає вологу із грунту. Кожен хлібороб знає, наскільки це важливо для майбутнього врожаю. А що він неодмінно буде вагомим, Василь Федорович, як і його колеги, впевнені. Бо не перший рік господарюють на землі. Тут навіть в не дуже сприятливі роки, яким видався й минулий, одержують стільки збіжжя, що вистачає й на продаж, і, головне, на забезпечення кормами свого головного цеху — тваринницького. 

Федерація роботодавців України розробила національний реєстр контролюючих органів. За словами заступника голови федерації Олексія Мірошниченка, відтепер кожен підприємець може зайти на сайт reestr.fru.org.ua та безплатно отримати всю інформацію про ці органи — їхні повноваження, підстави, періодичність, тривалість, предмет перевірок, а також про документи, які підлягають перевірці, відповідальність суб’єктів господарювання. Останні мають можливість повідомити федерацію про неправомірні дії контролерів, заповнивши на сайті анкету, на яку організація обов’язково відреагує.  

Нещодавно делегація Незалежної асоціації банків України (НАБУ) відвідала Мінськ, де побувала в гостях у Національного банку Республіки Білорусь (НБРБ) і підписала Меморандум про партнерство та співпрацю з Асоціацією білоруських банків (АББ). Голова делегації, Виконавчий директор НАБУ Сергій Мамедов розповів  кореспонденту «Урядового кур’єра» про специфіку роботи банківської системи наших сусідів, рівень фінансової грамотності білорусів і перспективи двостороннього співробітництва.  

«Ми домовилися з нафтотрейдерами про зниження ціни на соціальні марки пального — А-95 та дизельне пальне. До кінця поточного місяця опрацюємо зміни до формули (формування ціни), врахуємо інфляційну складову та інвестиційну складову. Ціни повинні бути знижені до того рівня, про який ми раніше домовлялися», — таку заяву зробив міністр Міненерговугілля Едуард Ставицький.
Він вважає, що справедлива ціна на А-95 перебуває між 10,5 та 11 гривнями за літр, однак зараз майже всі учасники ринку «вийшли за ці межі».

Відповідне рішення  ухвалено  в рамках п’ятого засідання міжнародної робочої групи з вивчення питань ціноутворення , що днями відбулося  у Києві.  Ідея створення такої компанії належить фахівцям австрійського і російського антимонопольних відомств. Сформувати єдину базу даних, а також єдину методологію оцінювання ризиків у процесі ціноутворення на ринку нафтопродуктів — таке головне завдання.  
«Такі системи дають змогу  оцінювати стан ринку на предмет домінування кількох господарюючих суб’єктів на ринку — як на локальному рівні, загальнодержавному, так і на світовому ринку», — зазначив один зі співавторів ідеї, заступник керівника Федеральної антимонопольної служби Росії Анатолій Голомолзін.

У  Полтаві електротранспорт працює чітко, як швейцарський годинник. Справніше навіть, ніж у Києві. До того ж він поки що залишається одним з найдешевших у державі. Проїзд у тролейбусі — 1 гривня 25 копійок, та й зовнішній і внутрішній вигляд у них радує око.
— Робимо все можливе для того, щоб у тролейбуси було приємно заходити, хотілося в них їздити, — розповідає начальник КП «Полтаваелектроавтотранс» Євгеній Зайцев. — До кінця року за рахунок оборотних коштів підприємства плануємо капітально відремонтувати ще 3 тролейбуси. А за півмільйона, які нам дало місто, придбаємо машину для обслуговування контактної мережі.  

Тільки за І квартал 2013 року фахівці Міністерства доходів і зборів зібрали до державного бюджету акцизного податку на загальну суму 7,3 мільярда гривень. Сума доволі значна. Це більше, ніж річний бюджет таких великих структур, як Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції, разом узятих.
При цьому, як зазначив перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, серед усіх податків саме акциз став лідером із приросту надходжень. «Приріст загального доходу від акцизу порівняно з минулим періодом становить 43,5%», — заявив він.