Нині нікого не здивуєш наявністю в наших містах не надто ошатних споруд колишніх промислових підприємств, котрі припинили свою виробничу діяльність. І коли йдеться про містобудівні проекти, виникає запитання: що робити в їх рамках з цими представниками минулого? Як їх вписати в модерний стиль сучасних новобудов, котрі завдяки природному процесу — розширенню меж міста — рано чи пізно добираються до промислових околиць? Зносити старі будівлі і на їх місці споруджувати потрібні в кожному мікрорайоні житлові, соціальні чи розважальні комплекси? Та чи доцільно це робити? Чи не простіше використати готову форму, наповнивши її новим змістом? Саме про це емоційно й зацікавлено спілкувалися  науковці України, Польщі, Білорусі і Росії, котрі взяли участь у Міжнародному форумі «Ревіталізація в урбаністиці. Досвід та тенденції». 

Найболючішим питанням вітчизняної енергетики вважається зависока ціна на російський газ. У суспільстві превалює думка, що вирішити його могли б знижка на блакитне паливо Москви або постачання дешевшого газу з інших джерел. Безумовно, газ за прийнятною ціною країні дуже потрібний. Але в тіні виснажливих газових перемовин опинилася галузь, яка забезпечує виробництво половини всієї електроенергії, що її споживають в Україні. Йдеться про українську атомну енергогенерацію. 

Житомирщина не належить до найпотужніших зернових областей України, та завдяки вигідному розташуванню в зоні так званого гарантованого землеробства впродовж останніх п’яти років тут збирають не менш ніж 1 мільйон тонн зернових, а торік виростили рекордний для краю урожай — 1,7 мільйона тонн збіжжя. Стабільно високі позиції області за поголів’ям ВРХ та виробництвом молока. Є чим похвалитись у вирощуванні цукрових буряків, картоплі, овочів.

Отож цілком закономірно, що за підсумками 2012 року Житомирщина на третьому місці в державі за темпами приросту обсягів сільгосппродукції. Особливо тішить, що випереджаючими темпами розвивається виробництво в сільгосппідприємствах, середній рівень рентабельності роботи яких сягнув 20,3%. 

Цей захід, започаткований  з ініціативи голови Радміну Криму Анатолія Могильова, проводиться вже втретє і ставить за мету допомогти підприємствам, науковим установам і закладам, що виробляють інноваційну продукцію, знайти спільну мову  з бізнесом. Свої новітні конкурентоспроможні  товари та послуги, виробниче обладнання представили понад 30 наукових установ, організацій і підприємств, а також вищих навчальних закладів Криму. Пропозиції розробників охоплювали значну кількість напрямків — від сільського господарства до санаторного комплексу. Тішить і те, що запропоновані новинки мають на меті зробити життя людини якісним, економним, а її діяльність — безпечною.  

Адміністративна реформа розмежувала функції з управління господарською діяльністю та державного нагляду, передбачила утворення Укрморрічінспекції, що й стало одним із перших етапів масштабних змін, у тому числі в сфері безпеки на морському та річковому транспорті. З питанням про те, як реформування галузі позначилося на безпеці водного транспорту, розпочалася наша розмова з головою Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Григорієм СОБОЛЕВСЬКИМ.

Зміни, що відбуваються, дають змогу посилити безпеку на морському та річковому транспорті. Так, перевірки торговельних портів, судноплавних компаній, підприємств морського та річкового транспорту, огляди пасажирських суден, зокрема щодо дотримання експлуатаційних вимог безпосередньо у рейсах, маломірних суден, а також баз для їх стоянки суттєво вплинули на удосконалення системи управління безпекою.

Майже детективна історія з будівництвом термінала для скрапленого газу отримала новий формат. «Україна найближчим часом перейде від вирішення технічних питань, пов’язаних з терміналом скрапленого газу, до переговорів з потенційними, реальними партнерами», — про це заявив віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко під час конференції «Світова LNG —  революція та енергетична безпека України».  «Ми перейшли до технічної фази, яка скоро завершиться, а далі ми переходитимемо до комерційної фази, яка пов’язана з Босфором і переговорами з партнерами», — сказав урядовець. 

Останнім часом вкрай ускладнились умови господарювання на селі. Саме це й змусило аграріїв зібратися на Всеукраїнський форум, який відбувся у Харкові. У ньому взяли участь понад 500 делегатів, які представляли фактично всі галузі й напрями агропромислового комплексу країни: переробники, фермери, птахівники, тваринники й інші сільгосптоваровиробники. Також в роботі форуму взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген Бердніков, заступник міністра доходів і зборів України Андрій Ігнатов, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник та інші. 

Коли проаналізувати хронологію подій у металургійному комплексі, то складається враження, що в Україні немає іншої галузі з такою драматичною історією, як феросплавна. Останніми роками вітчизняні виробники феросплавів, які займали провідні позиції на світовому ринку, раптом опинились на межі повного знищення. «Посприяли» ж цьому не так закордонні конкуренти, як доморощені чиновники з владних кабінетів. І лише завдяки втручанню глави держави у них з’явився шанс на відродження. Але ненадовго — сьогодні їхнє майбутнє знову під знаком запитання. Особливо це стосується одного з найбільших у світі —  Нікопольського заводу феросплавів. 

Історія банківської системи України, попри юний вік,  має у своєму активі падіння і злети, невдачі й успіхи. Але при цьому банківський сектор найінтенсивніше розвивався і розвивається. Тому у переддень професійного свята — Дня банкіра — ми вирішили поспілкуватися з Дмитром Зінковим — головою правління банку «Надра». Передусім тому, що «Надра» — чи не єдина фінансова установа, яка зуміла в надзвичайно складній ситуації не лише, образно кажучи, відродитися з попелу, а й за короткий  час стати  одним із лідерів української банківської системи за багатьма показниками. Завдяки чому вдалося досягти цього  та що спонукало Дмитра Зінкова майже рік тому взяти на себе відповідальність за долю такого складного бізнес-проекту — з цього запитання розпочалася наша розмова з головою правління банку «Надра» Дмитром ЗІНКОВИМ. 

У  рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України  розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.
За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань.