Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв під час зустрічі з главою Глобального екологічного фонду Монік Барбю. Сторони обговорили перспективні напрямки співпраці, зокрема проекти з очищення території України від небезпечних хімічних відходів та можливості будівництва підприємств з їх переробки. Андрій Клюєв зазначив, що, незважаючи на складність завдань, певні можливості для залучення в цей процес приватних інвестицій може дати прийнятий минулого року закон про державно-приватне партнерство. Також було домовлено про співпрацю у проектах із забезпечення населення України питною водою. Зокрема, йшлося про проблеми із водою в Криму. 

Учора в Києві сталася безпрецедентна подія - вперше до столиці прибула Генеральний директор найбільшої в світі екологічної організації, голова Глобального екологічного фонду Монік Барбю. Протягом 22-24 березня вона братиме участь у роботі регіональної конференції Глобального екологічного фонду (ГЕФ) для представників 12-ти країн Східної Європи. 

Людство починає розуміти: проблемою номер один для існування є не вичерпність запасів нафти, а якість і кількість питної води. Згідно з прогнозами, представленими фахівцями у штаб-квартирі Світового банку, до 2030 р. потреби в прісній воді збільшаться в середньому на 40% порівняно з нинішнім рівнем, і на 50% - для країн, які швидко розвиваються. Це означатиме, що третина населення Землі відчує на собі всі наслідки нестачі життєво необхідного ресурсу. Вже тепер попит значно перевищує наявну пропозицію, й близько 1,1 млрд людей не мають доступу до чистої води. Надалі цей розрив зростатиме в геометричній прогресії, якщо не вдатися до необхідних кроків уже сьогодні. 

Радіаційна хмара, яка утворилася після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1", у п'ятницю досягне узбережжя американського штату Каліфорнія. Про це свідчать прогнози, представлені фахівцями Організації з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань при ООН, повідомляє американська "Лос-Анджелес Тайм".

Інформація про масову загибель риби на заплаві річки Сула, оприлюднена 14-15 березня на всю Україну через низку телеканалів, викликала неабиякий резонанс. У Полтаві цей сюжет обговорювали навіть ті, хто нічого не чув і не бачив. Ще не забулися минулорічні події на Київському водосховищі, де, упереджуючи можливе підтоплення, штучно знизили рівень води, що призвело до масової загибелі живих водних ресурсів. А Сула і Кременчуцьке водосховище, в яке вона впадає, частково розташовані на території області. В уяві любителів рибної ловлі і природоохоронців виникали жахливі картини: смердюча вода, гори поснулої риби...

Після потужного землетрусу 11 березня, який, безперечно, назавжди змінив найрозвиненішу в світі імперію, зареєстровано вже понад 250 повторних поштовхів, близько тридцяти з них магнітудою понад шість балів. І спаду сейсмічної активності фахівці не обіцяють. Водночас, за оперативними даними, які оприлюднює японська поліція, число жертв стихійного лиха перевищило чотири тисячі. Ще майже вісім тисяч людей вважаються зниклими безвісти.

Дедалі актуальнішою стає тема забруднення Дніпра синьо-зеленими водоростями та очищення від них. Про те, що ж насправді сталося з Дніпром і чи можна дати раду синьо-зеленим, в інтерв'ю "УК" компетентно розповідає людина, яка має вагомі напрацювання з цієї проблеми, доктор фізико-математичних наук Олександр Єлізаров.

Події, що відбуваються нині в найрозвиненішій острівній державі, без перебільшення, планетарного масштабу. Одинадцяте березня тепер не просто чорний день на японському календарі, а початок нового літочислення. Коли за 373 кілометри від північно-східного узбережжя Японії стався землетрус магнітудою 8,9 бала, країна здригнулася, але встояла. 

Усе пізнається у порівнянні. А тому звернімось до Національної доповіді України "20 років Чорнобильської катастрофи - погляд у майбутнє". Грунтовна праця. Один із розділів присвячено еколого-біологічним наслідкам аварії. Зокрема, зазначається, що у минулому десятиріччі контрзаходи у сільськогосподарському виробництві, спрямовані на отримання чистої продукції, виконувалися в обсягах менше 10% від потреби - в значно менших об'ємах, ніж у Білорусі. Кількість населених пунктів з річною дозою опромінення, що перевищує норму, починаючи з 1994 року змінюється дуже повільно і в основному за рахунок процесів природної реабілітації грунтів. 

26 квітня 1986 року наше життя поділилося на "до" і "після" Чорнобиля. Чорнобильську катастрофу класифікували як найтяжчу за всю історію людства техногенну біду. Викид смертельної небезпеки із пошкодженого реактора тривав десять днів - з 26 квітня до 6 травня.