Медицина

  • Василь БЕДЗІР

    «Почуваюся потрібною іншим і самій собі»

     У галузі охорони здоров’я на Закарпатті працюють близько 70 людей, які приїхали сюди з інших регіонів країни і за визначенням є внутрішньо переміщеними особами. Їхня праця, досвід виявилися потрібними і на новому місці. Про сім’ю фельдшерів Ірини Домбровської та Ігоря Бондарєва — наша розповідь.

  • Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Василь Лазоришинець: «Наші кардіохірурги роблять усе, щоб рятувати здоров’я та життя дорослих і маленьких українців»

    До свого дня народження, яке  традиційно святкують в останню неділю травня, Київ випромінює любов до кожного з нас і висловлює  вдячність  тим, хто докладає надзусиль, щоб давнє місто жило і розквітало. У списку тих, хто цього року отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Києва»,  всього шість персон, серед яких  медик.  Це  Василь Лазоришинець — кардіохірург, академік, віцепрезидент  Національної академії медичних наук України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова НАМН України.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Мавпяча віспа: не панікувати, але бути на сторожі

    Хворих на мавпячу віспу підтверджено у Великій Британії, Португалії, Швеції, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині, США, Канаді та Австралії. Фахівці стурбовані нехарактерним поширенням хвороби. Адже мавпячу віспу зазвичай фіксували у країнах Африки з певними винятками, коли хворобу на інші континенти привозили туристи.
    Але, за даними Агентства ЄС з контролю захворювань (ECDC), хвороба, яку виявили в Європі, схоже, поширилася від людини до людини. І вперше епідеміологи не змогли виявити жодного прямого зв’язку хворих з Африкою.

  • Роман КИРЕЙ

    «Ми стоїмо на варті вашого здоров’я в той час, коли Збройні сили України стоять на варті нашої безпеки»

    Черкаси протягом війни стали не лише транзитним пунктом на шляху тих, хто тікає від війни, а й домівкою для багатьох із них. Точної кількості таких людей в області чиновники назвати не можуть, адже цифри змінюються щодня, але лік іде на сотні тисяч. Одна з важливих галузей, яка, попри всі складнощі, стабільно працює, — охорона здоров’я. Саме працівники лікарень, поліклінік, амбулаторій, ФАПів та санаторіїв опікуються тими, хто прибуває з гарячих точок на карті України, та фахово їм допомагають.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Що з вакцинацією на Полтавщині

    У січні на Полтавщині зробили майже 30 тисяч щеплень від коронавірусної інфекції. Це більше, ніж у грудні чи листопаді. За період пандемії в регіоні зробили майже 1 мільйон 300 тисяч ін’єкцій, однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Нині на Полтавщині населення отримує бустерну та додаткові дози щеплень. У краї працюють 113 стаціонарних пунктів щеплень, 69 мобільних бригад та 14 центрів вакцинації населення.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Медицину Полтавщини піднімають на новий рівень

     Цілеспрямована модернізація приймальних відділень на Полтавщині розпочалася 2020 року з обласної клінічної лікарні в Полтаві та Хорольської ЦРЛ, які вже працюють і надають необхідний спектр послуг.
    2021 року в області капітально відремонтували шість приймальних відділень — у Кременчуцькій та Горішньоплавнівській лікарнях інтенсивного лікування, Миргородській, Лубенській, Гадяцькій ЦРЛ та Першій міській лікарні Полтави, створивши на їхній базі відділення екстреної медичної допомоги. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    «Спитай Гриця» про «Доступні ліки»

    Днями презентовано новий інтерактивний ресурс, створений на основі відкритих даних, Telegram та Viber, — чат-бот  «Спитай Гриця» для людей, які вже отримують безоплатні препарати за державною програмою «Доступні ліки», започаткованою урядом з 1 квітня 2017 року, або планують долучитися чи дізнатися про неї більше. Його створила громадська організація «Ліки Контроль» в межах проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджує ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Європейського Союзу та інформаційної підтримки Мінцифри, МОЗ і НСЗУ.

  • Голова Національної служби здоров’я України Наталія ГУСАК: «Для виконання двох основних функцій — захисту пацієнтів від фінансових втрат та мотивації персоналу — коштів достатньо»

    У середині листопада 2021 року Кабінет Міністрів України призначив Наталію Гусак на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка понад рік працювала без офіційного керівника. Саме Наталію Гусак за підсумками співбесіди визнав переможцем конкурсу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

  • Директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка академік Микола ТРОНЬКО: «Активно досліджуємо метод лікування цукрового діабету стовбуровими клітинами»

    Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка у часи пандемії став форпостом у лікуванні хворих на коронавірусну недугу, поєднану з цукровим діабетом. Про нинішнє життя інституту та плани на майбутнє цікавимося в директора члена-кореспондента НАНУ, академіка НАМН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки та академічних премій ім. О.О. Богомольця й В.П. Комісаренка Миколи ТРОНЬКА.

  • Роман КИРЕЙ

    Первинну ланку збережено в кожному селі

    Занедужав, а до лікарів — десятки кілометрів. Власного транспорту немає, а з району без особливих причин його навряд чи пришлють. Село без медичної амбулаторії чи пункту здоров’я (так тепер називають колишні ФАПи) і зовсім занепадає. Ця проблема виникла ще й у зв’язку з вимогами Національної служби здоров’я України до організації роботи сільських медзакладів. Працювати із громадами, де на чималих територіях щільність населення невелика, лікарям не вигідно. Наслідок — виникають проблеми з кадрами. Чи можна змінити ситуацію?