Завтра (20 жовтня) в Україну з офіційним візитом прибуває президент Чехії Мілош Земан. Його супроводжує представницька група бізнесменів, зацікавлених в організації спільних проектів з українськими колегами. Один із підприємців, чия фірма займається екологічною переробкою відходів, —Йозеф Фойтик. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру» він розповів, чому цей вид діяльності важливий сьогодні і як в Україні можуть скористатися чеським досвідом. 

Важливість малого та середнього бізнесу поза сумнівом. Завдяки відкриттю власної справи знижується рівень безробіття і водночас ростуть доходи населення. Мале і середнє підприємництво оперативно реагує на ринкові зміни, швидко створює нові робочі місця, коли промисловості бракує попиту на зовнішніх ринках. Що сьогодні заважає такому бізнесу зміцнити свої позиції у структурі вітчизняної економіки та забезпечити їй сталий розвиток? Про це ведемо мову з головою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президентом Української аграрної конфедерації Леонідом КОЗАЧЕНКОМ.  

На початку осені змінилася структура Держпідприємництва. Було створено відокремлений підрозділ — управління державного нагляду та контролю. Його основна функція — контроль за дотриманням вимог законодавства з питань дозвільної системи та ліцензування — здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Як повідомляє прес-служба відомства, за скаргою підприємця у вересні посадові особи управління позапланово перевірили дозвільний орган з питань розміщення реклами в місті Києві. Перевірка виявила факт порушення строків видачі документа. Тож керівник дозвільного органу отримав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст.166-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення (сума штрафу 510—850 гривень). Матеріали справи спрямовано до суду. 

Під час святкування 22-ї річниці Незалежності України познайомився на Хрещатику з туристами зі Швеції. Під час спілкування глава фермерської родини зізнався, що до поїздки знав про Україну небагато, а про її економіку — практично нічого. Вирішивши поповнити багаж знань нового знайомого та розповідаючи про економічний потенціал нашої країни, принагідно згадав і про колісний завод у Кременчуці, де нещодавно побував у відрядженні. Добре знаючи, що в кожній шведській сім’ї обов’язково повинен бути автомобіль Volvo, я викликав справжнє здивування у чоловіка запитанням, на яких колесах їздить ця автівка. «На шведських!» — відповів турист. «Не факт, — посміхнувся я, — на Кременчуцькому колісному заводі давно вже  виготовляють «взуття» до таких відомих та популярних іномарок-легковиків, як Chery, Geely, Lifan,  Haima, Kia, Hyundai, Daewoo, Opel, Renault, Skoda,  Nissan, Toyota, Mazda, Mitsubishi, Chevrolet, Ford, ВАЗ, УАЗ, ГАЗ, вантажівок, автобусів, європричепів та  сільгосптехніки. За останні роки у спеціальному конструкторському бюро підприємства опрацьовано понад 500 видів коліс». 

Чому про чоловічий і жіночий бізнес говорять неначе про дві різні планети? Це при тому, що закони ринку для всіх однакові.   

Функції органів державного нагляду (контролю) розмежують. Їх зобов’яжуть розміщувати на офіційних веб-сайтах нормативно-правові акти, дотримання яких перевірятиметься. А планові перевірки суб’єктів господарювання контролери проводитимуть спільно, а не окремо. 

По одному перевіряльнику з різних установ  багато разів чи зразу кілька контролерів із одночасною комплексною перевіркою  один раз на рік? Який варіант сподобався б малому і середньому підприємництву більше?
Аби з’ясувати це та багато інших актуальних питань, у департаменті економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації провели «День юридичної допомоги», де йшлося про правові аспекти здійснення планових та позапланових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.
За інформацією заступника начальника управління з питань розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності департаменту економічного розвитку обл­держадміністрації Та­мари Залозної, у регіоні діє 44 малі підприємства та 445 фізичних осіб-підприємців у розрахунку на 10 тисяч осіб, а загальна чисельність населення, залученого до цієї сфери, становить близько 110 тисяч осіб. 

Торік в Україні задоволено 60% скарг підприємців із 407 поданих. Такі дані експертно-апеляційної ради  при Держслужбі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництва).  Найбільше скаржилися торік підприємці-кияни, від яких надійшло 77 скарг. А ось із Волинської області, наприклад, не надійшло жодного прохання переглянути рішення ліцензійного органу щодо анулювання ліцензії. Серед тих, хто отримав відмову, «перші» місця посідають перевізники та аптекарі. Відповідно 46 та 58 підприємців таки позбавили ліцензії.  

Тих, хто працює так, як на «ІнтерХімі», губернатор Одещини Едуард Матвійчук обіцяє «на руках носити і всіляко захищати». І для таких преференцій є всі підстави. Оті ж бо інновації та інвестиції, про які давно вже говорять представники влади ледь не на усіх рівнях, не так часто ще можемо побачити втіленими у реальні виробничі потужності, що випускають продукт з високою технологічною та інтелектуальною складовою.  

Більшість власників українських сімейних компаній не надто переймаються корпоративним управлінням. Більше того, за даними Міжнародного інституту бізнесу, 95% з них узагалі не знають, про що йдеться. Фахівці пов`язують це, насамперед, з тим, що в Україні і бізнеси, і сім’ї їхніх власників поки що відносно невеликі і молоді.