Прошу слова

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Що стоїть за «найдешевшими цінами»?

    Не вір очам своїм! Так хочеться відреагувати у дуже багатьох випадках, коли йдеш столицею. Але від реп’яхів руйнації, які переслідують майже на кожному кроці, не заховатись. Їх не обминути. Тому й спотикаєшся, мимоволі звертаючись до здорового глузду тих, що ставлять пастки, аби заманити клієнта. Марно. Павутиння чекає вас скрізь. Саме  про це кричить (!) величезними літерами на жаргоні бізнесменів «замануха» над одним з кіосків: «Найдешевші ціни».

  • Олена ОСОБОВА

    З юанем у кишені

     Моя подруга знову відвідала Китай. Надіслала фотографії, соту частину з того, що встигла познімати на вулицях. До кожної — два слова захоплено-сумного коментаря про те, що «хочеться жити в країні, де тебе люблять, навіть не знаючи твого імені». «Уявляєш, у готелі ми знаходили записки від покоївок: «З моря сьогодні дме прохолодний вітер. Якщо вирішите піти на прогулянку, одягайтеся тепліше», —  писала подруга.

  • Микола ПУГОВИЦЯ

    Полювання як печерний інстинкт?

    У день відкриття сезону полювання на пернату дичину на Київщині загинув 36-річний чоловік. Як розповіли в прес-службі ГУ МВС Київської області, трагедія сталася неподалік річки Дніпро в Бориспільському районі. Житель столиці з власної необережності застрелив свого колегу. Коли він прицілювався, інший мисливець різко піднявся й потрапив у поле прицілу. Перший не встиг зреагувати й вистрелив. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Так ніхто не співав…

    Днями тихо й малопомітно минула ще одна річниця пам’яті Бориса Гмирі. За два роки настануть і ювілейні 110. От лише трохи щемно, що згадуємо ми цього видатного українця, котрий своїм абсолютним басом переспівав і Федора Шаляпіна, й Енріко Карузо, як мовиться, упівголоса. 

  • Валентина КОКІНА

    Що не з’їмо, те понадкушуємо

    Кінець дня на одному з ринків Києва. Спостерігаю, як спішно складають не проданий товар торговці. Відпрацювали своє: хтось успішно, а в когось виторг курям на сміх. Увагу привернула  продавчиня малини. По лікті в сокові цієї ягоди вона змішувала прим’яту зі свіжою, чим здивувала  не тільки мене. А може, це комерційний хід — привабити покупця.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Кому закон не писаний?

    Працівникам Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» впору оголошувати конкурс серед атлетичного складу чоловіків для відбору кандидатури на посаду…«шварценеггера». Молодик має стати незаперечним аргументом у сварках з водіями, які, попри заборону й відповідні знаки, нахабно заїжджають автівками на територію Дитинця, котять старими тінистими алеями прилеглого парку — охоронної зони заповідника, припарковуючись на зеленій зоні, викликаючи дискомфорт у відпочиваючих та туристів.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Потяг із минулого

    Відпустка. Щоразу її передчуття наповнює душу світлим піднесенням та ейфорією. Але тим, хто наважується провести тиждень-другий на вітчизняних курортах, складно буде обійтися без ложки густого дьогтю. Маю на увазі мало не панічний жах від усвідомлення майбутнього контакту з рідною залізницею. Найгірше те, що така картина повторюється рік у рік. 

  • Олеся ЛИМАРЕНКО

    А за що нам вас поважати?

    Знайома до болю картина. З настанням літа в наші багатоквартирні будинки приходить так зване планове відключення гарячої води. Комунальники пояснюють: мовляв, необхідно все перевірити перед настанням осінньо-зимового періоду, підремонтувати, облаштувати.

    Десять обіцяних днів (зазвичай вони розтягуються на два-три тижні) ми терпимо незручності, заспокоюючи самих себе, що вони швидко минуть. Хоча побачити майстрів у цей проміжок часу в підвалі свого будинку випадає далеко не кожному. Найчастіше вони просто не з’являються і, відповідно, нічого не роблять.

  • Світлана ГАЛАУР

    Під прицілом — мисливці тихого полювання

    Кошик з неймовірно величезними грибами в руках молодої пари, що прямувала повз ставок, привернув увагу відпочивальників. Не щодня на березі  водойми можна побачити таку  розкішну «здобич», тож окремі пляжники кинулися до щасливих любителів тихого полювання зі словами: «Покажіть!»

  • Любомира КОВАЛЬ

    Куди зникли... котлетки?

    Переконана, що більшість киян і досі пам’ятають сумний інцидент двомісячної давнини, коли понад 50 осіб отруїлися курми-гриль, купленими у кулінарії одного з великих супермаркетів столиці. Випадок і справді кричущий.