Прошу слова

  • Олександр БІТТНЕР

    Ера милосердя

     Сьогодні минає рівно 10 років, як Україна принципово і офіційно відмовилася від смертної кари, — 1 вересня 2001 року набув чинності новий на той час Кримінальний кодекс, в якому саме поняття «страта» було вилучено зі списку кримінальних покарань. Вищою мірою суспільного захисту стало довічне ув’язнення. За цією статтею зараз відбувають покарання 1714 злочинців, з яких 20 жінок. Згідно з чинним законодавством, після 25 років ув’язнення всі вони теоретично можуть сподіватися на пом’якшення свого вироку.

  • Інна КОСЯНЧУК

    Кому потрібен надмір знань?

    Чим менше часу залишається до 1 вересня, тим сумнішими стають діти. В усякому разі ті, за ким я цього літа спостерігаю. Їм так не хочеться до школи! Мимоволі стає шкода учнів — вони вже уявляють важелезні рюкзаки на своїх спинах, домислюють, як вчителі «вантажитимуть» їх такими обсягами знань, які осягнути може хіба що вундеркінд. Що ж дивного в тому, що діти не горять бажанням іти до школи?...

  • Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ

    Не треба відкладати на завтра

    Як громадянин України та представник ринку добровільного медичного страхування держави я всіляко підтримую ініціативи уряду щодо реформування системи охорони здоров’я. Безумовно, без змін у цій сфері нашу державу чекає лише поглиблення соціальних проблем, пов’язаних насамперед із здоров’ям нації. Сьогодні всім відомі такі основні «стандарти» життя: смертність населення зростає і вже сягає понад 15 чоловік  на 1000 населення, тоді як у Європі цей показник удвічі нижчий.  

  • Валентина КОКІНА

    Welcome to Ukraine?

    Кожен день наближає нас до Євро-2012. З нетерпінням очікуємо на цю подію. Неабиякий інтерес до нас як приймаючої країни виявляють іноземці, які заздалегідь вирушають у мандри, аби краще дізнатися про культуру, традиції, побут українців. Організованим туристам, звісно, набагато легше. Представники фірми і зустрінуть, і все покажуть. А ось тим, хто приїжджає самостійно, буває непереливки. У цьому пересвідчилася нещодавно.

  • Олена ІВАШКО

    Платіть гривнями!

    Днями моя подруга повернулася з відпочинку. Насолоджувалася теплим морем і сонечком в Криму, у Коктебелі. На «дівчачих» посиденьках тем для розмов і смакових задоволень вистачало. Оксана привезла з курорту знамениту «коктебельську» мадеру, копчену барабульку і, як її запевняли на ринку, справжній місцевий сир. Всім подругам дісталися в подарунок модні зараз квіточки-шпильки для волосся. В «багажі» мандрівниці вистачило і курортних оповіданнячок.

  • Марія ГОРЧАК

    У наших руках — доля держави

    Народилася я разом із Україною 24 серпня 1991-го. І дуже пишаюся таким подарунком долі. Це справді щастя — зростати зі своєю незалежною державою, яку вистраждав наш щирий і працьовитий народ, жити її повсякденними  радощами і тривогами. Але водночас і велика відповідальність: саме нам історія дала унікальний шанс, отож у наших руках не лише власна доля, а й доля держави.  

    Я — майбутній історик. Особливо мені до душі історія України.

  • Павло КУЩ

    Хіба керівники — не «людський фактор»?

    «…Поки всіх шахтарів не похоронимо, працювати не будемо!» Ось так патетично колись пообіцяв тодішній міністр вугільної промисловості на багатолюдній церемонії прощання з загиблими гірниками однієї з донецьких шахт. Що тоді мав на увазі керівник галузі? Насправді те, що аварійне підприємство не відновить вуглевидобуток, аж поки не дістануть з-під завалів всі тіла «нульових» (так гірничорятувальники називають відшуканих потерпілих без ознак життя) і не попрощаються з ними по-людськи. Тобто проведуть їх на останній підземний горизонт, глибиною всього два метри.

  • Любомира КОВАЛЬ

    «Заморочки» з проїзним...

    Щодня  користуюсь послугами метрополітену, тож гідно оцінила появу у продажу пластикових карток. Відтоді не доводиться  носити в кишені жмені жетонів або купувати їх щоранку, вистоюючи у чергах та ризикуючи запізнитися на роботу. Від звичного вже проїзного на місяць вони різняться тим, що термін їхньої дії не обмежується чотирма поточними тижнями. Використати придбану кількість поїздок можна  протягом року. Та й на відміну від усталеної ціни на проїзний, купуючи цю картку, пасажир сам вирішує, скільки поїздок  придбати. Єдине обмеження —  їх не може бути більше п’ятдесяти.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Що стоїть за «найдешевшими цінами»?

    Не вір очам своїм! Так хочеться відреагувати у дуже багатьох випадках, коли йдеш столицею. Але від реп’яхів руйнації, які переслідують майже на кожному кроці, не заховатись. Їх не обминути. Тому й спотикаєшся, мимоволі звертаючись до здорового глузду тих, що ставлять пастки, аби заманити клієнта. Марно. Павутиння чекає вас скрізь. Саме  про це кричить (!) величезними літерами на жаргоні бізнесменів «замануха» над одним з кіосків: «Найдешевші ціни».

  • Олена ОСОБОВА

    З юанем у кишені

     Моя подруга знову відвідала Китай. Надіслала фотографії, соту частину з того, що встигла познімати на вулицях. До кожної — два слова захоплено-сумного коментаря про те, що «хочеться жити в країні, де тебе люблять, навіть не знаючи твого імені». «Уявляєш, у готелі ми знаходили записки від покоївок: «З моря сьогодні дме прохолодний вітер. Якщо вирішите піти на прогулянку, одягайтеся тепліше», —  писала подруга.