Прошу слова

  • Владислав КИРЕЙ

    Втрачаючи їх, втрачаємо себе

     Про ветеранів війни нині згадують досить часто. Добре, що приводи трапляються — то День Перемоги, то 70-річчя початку війни… Як зауважила якось при зустрічі одна з черкаських ветеранів — Лідія Андріївна Даниленко, добре було б, аби про таких, як вона, не просто іноді згадували, а створювали їм умови для нормального життя, включаючи й пенсійні виплати, можливості для лікування й спілкування між собою та представниками місцевої влади. Останнє не менш, а, може, й більш важливе, ніж усе інше. 

  • Валентина КОКІНА

    Приниження за три копійки

     Останнім часом мережа супермаркетів розвивається настільки швидко, що споживач іноді ламає голову: який з них обрати.  Щоправда, тут не треба питати чиєїсь поради. Варто подивитися уважніше на продукцію, скуштувати її, оцінити якість і можна прийняти рішення — це торговельна точка твоєї родини чи ні.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Я не я і хата не моя?

    Цього разу «черговим» прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів був керівник Міністерства культури і туризму Михайло Кулиняк. Здавалось, головними дозвонювачами мали бути працівники галузі, люди, яких цікавлять проблеми культури і яким є  що запропонувати для її піднесення. Але перше ж звернення порушило, здавалось, логічне передбачення. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Скільки проживе монумент?..

    Давно відшуміло свято Перемоги. Але на Пагорбі Слави в Черкасах ще й досі відчувається святковий дух, турбота нащадків про те, щоб не згасала пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив сьогоднішній мирний день. Про них нагадує й монумент «Батькіщина-мати», встановлений тут на честь визволителів ще в 1977 році.  

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Шпрехен зі по-русски?

     Великою ложкою дьогтю на святі останнього дзвоника моєї дочки цього року стали слова вчительки, яка звернулася до батьків з проханням не розходитися і визначитися шляхом голосування, яку другу іноземну мову вивчатимуть їхні діти у п’ятому класі. Оніміння, яке переросло у хвилю обурення, викликала, звичайно, не сама пропозиція, а «мовний асортимент», який було запропоновано. Батьки повинні були обирати між німецькою і… російською мовами. 

  • Лариса ДАЦЮК

    Дикуни за кермом

    Після того, як на зелене світло мене двічі ледь не збив автомобіль, на світлофори більше не реагую. Дорогу переходжу лише тоді, коли впевнена, що встигну перебігти перед машиною. Днями у своїй правоті переконалася ще раз, ставши свідком дикого випадку. Жінка переходила вулицю до трамвая, який стояв на зупинці, й  ледве не потрапила під колеса вантажного мікроавтобуса. Під моторошний зойк усіх, на чиїх очах розгорталась ця жахлива картина, водій загальмував в останню мить. Однак не заціпенів від стресу, а обклав жінку таким «відбірним» матом, що на її захист кинувся навіть якийсь чоловік напідпитку й почав пояснювати лихачеві правила дорожнього руху. Той і справді не мав про них жодного поняття, бо замість того, аби зупинитися позаду трамвая, що стояв на зупинці, їхав просто на пасажирів, які прямували на посадку. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Розсада: «цілком таємно», під покровом ночі…

    Герой народного анекдоту, котрий вважав, що картоплю треба садити вночі, аби оті гемонські колорадські жуки не побачили, напевне, мав рацію. Інакше чому б чернігівці вирішили ще й поливати городину лише після того, як добре стемніє?

    Уявіть собі картину: у чорну-пречорну ніч на чорних-пречорних грядках швендяють чорні-пречорні постаті… То не сновиди і не примари, а такі собі прості порядні городники цілком таємно, аби жоден шкідник не пронюхав, поливають капусту…

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Батогом чи пирогом?

    На корпункті «УК» в Рівному пролунав дзвінок:

    — Це постійний читач вашої газети, учасник Великої Вітчизняної війни Дмитро Сопронюк із Демидівки. Як дитині війни мені належить надбавка до пенсії: є навіть відповідне рішення суду на мою користь. Але у місцевому відділенні Пенсійного фонду його не виконують. Навіть попри те, що ще 11 березня я особисто завіз це рішення до виконавчої служби області. Натомість єдиний телефон виконавчої служби, за яким можна отримати інформацію, постійно зайнятий — навіть о 7-й ранку і після 18-ї вечора…

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Знижки... з секретом

    За нашої цінової політики знижки на товари для багатьох — це  все! Саме за таким принципом живу останні кілька років. Як без них обійтися, адже так хочеться гарно вдягатись, носити шкіряне взуття й користуватись якісною косметикою. А ці «забаганки» нині коштують недешево. Проте коли щось дуже хочеться купити, а ціна недосяжна, тоді варто трохи почекати і придбати вподобану річ зі знижкою. 

  • Алла МАЛІЄНКО

    Прийом по-броварському

    До Земельного управління Броварського району на Київщині мене привели справи із впорядкування своєї земельної ділянки. На цих 0,06 га, як записано у рішенні місцевої сільради, для ведення садівництва, порпаємося  з 1989 року. Але досі не приватизували своє добро.

    Хто мав справу з отриманням державного акта на право власності на земельні ділянки, той мене зрозуміє. Окрім марно витраченого часу, численних  черг, необхідно запастися ще й неабияким терпінням. Але що поробиш, приватизація — справа необхідна.