Якось у приморському Маріуполі почув від місцевого жителя влучне порівняння. Мовляв, сусідам по той бік моря пора змінити герб: на ньому має бути зображення не двоголового птаха, а спрута. Бо з 2014 року гібридна війна довкола приморського Маріуполя за участі росіян дедалі дужче нагадує морського молюска, який усіма своїми бридкими мацаками вхопився за українське місто. Коли не вдалося захопити Маріуполь силою, проросійські бойовики лякали його жителів загрозою чергового штурму. А на підтвердження злих намірів періодично обстрілювали довколишні мирні населені пункти чи міський мікрорайон Східний. Істотну небезпеку становлять мацаки і з моря, звідки віроломні сусіди вдалися до економічної блокади найпотужніших місцевих підприємств: металургійних комбінатів і торговельного порту

Чи то з плином років, чи то з народженням онука та набуттям статусу діда щось значне і осяйне пробралося в серце, змінивши світосприйняття та розбудивши переоцінку цінностей. Уже не так гостро переживаються особисті невдачі чи життєві труднощі, а значно більше розчулюють невинні пустощі малюка, більше переймаєшся його маленькими, але такими значимими успіхами чи проблемами

Україна, самотужки не завжди справляючись із підступною російською агресією, з надією заручитися підтримкою всіма можливими засобами намагається донести до цивілізованого світу факти злочинних дій Кремля на своїй території. І зусилля керівництва нашої держави дають результат зокрема у вигляді міжнародних санкцій. Авторитетні правозахисні організації роблять свій внесок в інформування світової спільноти

На конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини» Президент Петро Порошенко не приховував, що впродовж цього періоду вдалося зробити чимало: «Два роки тому ми лише мріяли про нову судову систему, нові підходи у роботі суду, нові зрозумілі правила процесів, які змінять підходи відповідальності та справедливості в нашій державі. І сьогодні крок за кроком   втілюємо їх у життя»

Кирило Осьмак. Його ім’ям нині названо вулиці в Києві, Полтаві, Шишаках. Він став своєрідним символом нездоланності України. Життя й борню поклав на вівтар здобуття Української самостійної соборної держави. У ньому палало серце соборного українця, адже народився в Центральній Україні, борня покликала його в Галичину

Наприкінці листопада на веб-сайті Міністерства інфраструктури України оприлюднено проект наказу «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства транспорту і зв’язку від 27.09.2010 №700». Ідеться про подальшу долю автостанцій, точніше, про їхню не вельми втішну перспективу. А саме: їх планують «реформувати» чи «оптимізувати», що означає якщо не повну руйнацію, то щось близьке до цього

Огорожа в нас низенька, і з нашого двору добре видно, що відбувається по той бік вулиці. Нещодавно спостерігав таке. Із двору навпроти вийшов чоловік з відрами, мабуть, з наміром щось вилити під вишні за двором. Не встиг зробити тротуаром кілька кроків, як почувся голосний зойк: «Ой, що ж ви робите, зупиніться!» Ошелешений дядько замалим відра з рук не випустив. А жіночий голос і далі його сварив, що він хотів перейти  дорогу з порожніми відрами

Мені зателефонувала колега із Закарпаття: «Знаєш, що мені сьогодні підняло настрій у перукарні?» — «Та ще б, — кажу не замислюючись, — майстриня виправдала твою довіру». — «Ні, — жваво продовжила Міхаела, — пані, що чекала в черзі, читала всім присутнім угорські жарти та приказки з електронної версії книжки «Україна в нас одна»

На сьогодні Україна — один з лідерів у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфеції. Згідно з даними ВООЗ, в Україні у 2010 році кількість нових випадків зараження ВІЛ-інфекцією серед населення становила 9500, а у 2017-му — 15 800. За інформацією Фонду Олени Пінчук, станом на 1 жовтня 2018 року на офіційному обліку в Україні стоять понад 144 тисячі ВІЛ-позитивних пацієнтів. Проте варто брати до уваги, що лише половина людей із цією смертельно небезпечною інфекцією знає про свій діагноз. 

Профільне міністерство закликає департаменти охорони здоров’я облдержадміністрацій максимально оперативно зробити подальший перерозподіл у межах області й контролювати ситуацію із залишками вакцин у закладах охорони здоров’я. Дефіцит вакцин за повної забезпеченості лише через нескоординованість дій місцевої влади — неприпустиме явище