Виступаючи перед юридичною громадськістю, автор цих рядків звертає її увагу, які нещасні правники порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. У математиці, фізиці, хімії та інших науках можна використовувати символи. Усі знають наприклад знаки: корінь кубічний, ділення, множення, більше, менше тощо. Юриспруденція символів не використовує. Вона оперує словами. В англійській мові слово «формулювання» пишеться як wording — себто «слово» (word) + інґове закінчення. Українською wording можна перекласти як «словування», хоч такого слова в нашій мові немає. Юристи мусять так майстерно володіти мовою, щоб не поступатися філологам і журналістам. 

Криваві бої за Іловайськ тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року. Під час жахливих протистоянь  18 серпня українські військові й добровольчі батальйони ввійшли в місто і взяли значну його частину під свій контроль. Та на шляху наших патріотів стала регулярна  армія країни-агресора. І 23—24 серпня іловайське угруповання опинилося в оточенні.  29 серпня о 6:00 російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українську сторону, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові організованими колонами почали рух з міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Колони розстріляли на марші.

Те, що цього літа відбувається на ринку нерухомості, принаймні дивує. Загалом серпень вважають неактивним місяцем, проте цього літа це не так. Ціни на будівельні матеріали та роботи збільшилися ще в липні на 20%, у серпні, за моїми спостереженнями, — ще на 10%. Зрозуміло, що така лихоманка, наче хвилі під час землетрусу, які доходять з епіцентру до всіх усюд, проте меншої сили, поширилася і на первинний ринок житла. 

Спільнота юристів України з інтересом сприйняла презентацію підсумків дослідження Precedent UA-2017. Це дослідження провела Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) у межах грантової програми «Щорічне дослідження національної судової практики «Precedent UA-2017», яке здійснюють за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у межах програми «Нове правосуддя». 

Моральне піднесення, гордість за свою країну, її відновлену армію — ось далеко не повний перелік святкових настроїв і відчуттів, які сповнювали серця свідомих українців 24 серпня. Чи не найпотужніший військовий парад за останні кілька років, всенародна любов і шана до людей в одностроях стали основними тенденціями відзначення 27-ї річниці нашої Незалежності. 

Влада повинна не лише вимагати від людей поваги до держави та її символів. Скоріше, навпаки — сама зобов’язана робити так, щоб громадяни відчували турботу про себе, що влада розуміє й пам’ятає їхні потреби, намагається поліпшити життя пересічних українців. Особливо цього потребують на сході країни, де держава мусить показати різницю між окупацією проросійськими зайдами й увагою української влади.  

І знову про сміття, нашу вихованість і совість. Їду на роботу. Маршрутка під’їжджає до однієї із зупинок. Хтось виходить, хтось заходить, а мені впадає в око чоловік років 40, який, перебуваючи на прибраній зупинці, — сміття не видно — щойно викинув недопалок за півметра від урни. Хоч сам він стоїть просто біля неї і, напевно, допиває каву, адже за секунду паперовий стаканчик летить у ту саму урну. Тут маршрутка рушає, й через якихось 100 метрів жіночка років 60 ходить і нанизує на нехитрий інструмент двірника — палиця із загостреним залізним наконечником — розкидане сміття, яке нахаби не донесли до урн, а їх довкола вдосталь. 

Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Державного Прапора України! 

Традиційно ведеться: кожна людина впродовж життя неодмінно звертається до соціальних служб. І хоч причини різні, суть залишається спільною: без тих чи тих довідок, документів, підтверджень, свідоцтв тощо ніяк не обійтися

Мій далекий родич Василь Амельченко на 10 років старший за незалежну Україну. Бачила його разів зо два, та часто про нього розповідала знайомим: дивак, який може і в пеклі творити рай. Тільки такі й збудують державу. Не олігархи, не закордон, не ті, що скиглять і звинувачують у своїх бідах усіх, а такі ось рідкісні диваки. Тому й пишу про нього, думаючи про основи державності й тих, хто на цій землі її сіль