Що ближче Новий рік, то більш наполегливим та нахабним стає бажання свята. Воно стукає у мозок, прагнучи підбадьорити його творчі здібності. Воно перебиває різні і важливі думки, повертаючи їх до того невблаганного бажання свята. Невже воно так тобі необхідне саме зараз? Тут би подумати про проблеми в державі, про те, яку тему подати в газеті, але твоє єство настирливо вимагає свята! І це не здолати ані хаосу на вулицях, ані майданам, ані браку святкових ідей. 
Господи, ну надихни фантазію і спровокуй мозок на щось дивовижне і неординарне! Олів’є, шампанське, телевізор — цей ланцюжок, що проти волі випливає з куточка свідомості, вже сприймається як підступна зміюка, що може вбити зародки твоїх світлих бажань і святкових налаштувань. Але що протиставити цьому?

Про факт пиління червоного шламу на сховищах № 1 та № 2 ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» «УК» писав протягом 2010—2012 років. Найбільшу тривогу викликала ситуація, яка склалася у лютому 2012-го. Тоді місцевість навколо заводу та його двох шламосховищ за 20 кілометрів від Миколаєва щільно вкрив червоний шлам — відходи глиноземного виробництва. Від шламу потерпали не тільки люди, які проживають у селах поблизу із заводом, а й цілі природні комплекси. Вітер відніс пил зі шламосховищ на Дніпровсько-Бузький лиман. І хоча червоний шлам належить до четвертої менш безпечної групи відходи за шкалою токсичності, він, на думку спеціалістів, негативно впливає на організм людини та довкілля. 

Видовище привертало увагу якимось навіть сюрреалізмом: біля облдержадміністрації — лише один чоловік із чимось на кшталт чималої церковної корогви в руках із зображенням Президента замість ікони, національним прапором на древку та прапорцями «Партії регіонів». Так, одеські майдани традиційно не надто людні, а антимайдани –– дуже мовчазні. Але щоб аж так — на самоті, ледь не молячись... 

Для більшості українців Новий рік починається з корпоративної вечірки. А як інакше?! Адже корпоратив — це не лише спілкування з колегами в неробочій атмосфері, а й запальні танці, пісні і смачні наїдки. Зазвичай керівництво компаній у такі дні не скупиться і замовляє для своїх підлеглих хороші ресторани та багато їжі й напоїв. Адже є повір’я: чим ситніший буде стіл на святкуванні, тим багатше «житиме» компанія наступні 12 місяців. Нині корпоративна вечірка обійдеться керівництву лише на 10% дорожче, ніж 2012-го.

У ході вчорашнього засідання Верховної Ради Генеральний прокурор Віктор Пшонка надав інформацію стосовно силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада, а також інших резонансних подій, що трапилися у Києві.
Звітуючи про ситуацію, що мала місце тієї сумної ночі у центрі столиці, Генпрокурор повідомив, що саме на цей день було заплановано основні монтажні роботи із встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності. У той час там проходили масові акції протесту. О 19 годині 29 листопада один із членів оргкомітету Євромайдану оголосив про закінчення заходів. О 3 годині 51 хвилині на площу прибув автотранспорт комунальних служб, який мітингувальники почали блокувати. Близько четвертої години майстер ділянки комунального підприємства звернувся з цього приводу до працівників міліції. Вони у свою чергу попросили мітингувальників звільнити територію для проведення комунальними службами монтажних робіт. Однак учасники акції на заклики правоохоронців не реагували, що підтверджено відеозаписами, свідченнями потерпілих і очевидців. 

Руйнацією діалог не збудуєш. Таким був лейтмотив тристоронньої зустрічі-семінару «Соціальний діалог в Україні», який відбувся в Києві за участю представників Європейського соціально-економічного комітету (ЄСЕК). Захід організували Національна тристороння соціально-економічна рада спільно з Академією та Європейською комiсiєю в рамках програми технічної допомоги ЄС «ТАЄКС».
Представники ЄСЕК поділилися власним досвідом знаходження компромісу між представниками всіх верств суспільства — громадськості, найманих працівників, роботодавців та держави. Як відомо, Національна тристороння соціально-економічна рада відповідно до Закону «Про соціальний діалог» є постійно діючим органом, створеним Президентом України для ведення соціального діалогу. Рекомендації і пропозиції Нацради обов’язкові для розгляду Кабміном, Верховною Радою і Президентом України. На цьому наголошували учасники семінару. Як і на тому, що соціальний діалог та демократична система соціально-трудових відносин є необхідною запорукою просування України до Європейського Союзу.

Якось, побачивши на вулиці двох дорослих, що сварилися, мій п’ятирічний син зауважив: «Мабуть, у них немає Тедді!» Істина з вуст у перекладі на дорослу означала: люди, що мали в дитинстві улюблену м’яку іграшку, виростають добрішими і, зрештою,  роблять менше дурниць.  

Іноді таке почуєш, що не віриш вухам своїм. Так, мій приятель зауважив, що залізниця остерігається пасажирського «МММ». Нісенітниця? Та звісно, бо державне підприємство настільки потужне, що будь-яку хитру фірму за пояс запхне. Однак співрозмовник стояв на своєму. «Якщо пасажири здадуть квитки на поїзд, залізниця зазнає збитків», — зауважив він.
Я заперечив, що це неможливо. Повертаючи квиток, людина втрачає, а ніхто собі не ворог. Навпаки, кожний пасажир прагне заздалегідь визначитися. Нещодавно брав квитки з Вінниці до Києва і назад, так на зворотний шлях були лише на 16-ту годину або на 23.39. А на решту потягів у цьому проміжку — всі розібрали. І це за 14 діб до відправлення!

Загалом ситуація на національному ринку праці залишається стабільною. За даними Держстату, в І півріччі 2013 року, порівняно з аналогічним періодом торік, рівень економічної активності населення віком 15–70 років зріс з 64,6% до 65,1%, рівень зайнятості — з 59,6% до 60,2%. При цьому рівень безробіття знизився з 7,8% до 7,5%. Вплив рецесії (від’ємна динаміка ВВП, передусім за рахунок спаду в промисловій та будівельній діяльності) позначився лише на збільшенні рівня вимушеної неповної зайнятості (частка працівників, переведених з економічних причин на неповний робочий день або тиждень, зросла з 5,8% до 6,4%) та збільшенні чисельності працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів (на 32 тисячі осіб). Скорочення можливостей зайнятості на підприємствах зумовило подальше розширення неформального сектору економіки — чисельність зайнятих в цьому секторі зросла на 248,7 тисячі осіб, а їхня частка в загальній кількості зайнятих збільшилася з 22,2% до 23,3%.