Завдяки прийнятій обласній програмі вуличного освітлення населених пунктів, що розрахована до 2015 року, переважна кількість сіл Сумщини вже позбулася темряви. До того ж в області нині учаться й заощаджувати «вуличну електрику».
 

Леонід ПАРХОМЕНКО, Одеса:
Я є громадянином України, часто мені доводиться працювати за кордоном. Одного разу довелося скористатися послугами мобільного роумінгу. При цьому послуги мобільний оператор мені надав, а от ціну на них не повідомив. Після повернення в Україну я отримав рахунок від оператора на три з половиною тисячі гривень. Чим мені можна допомогти в цій ситуації, адже я не знав про настільки високу вартість цих послуг? Якби я знав вартість, то ніколи б не скористався ними.

Гостра проблема надійного транспортного сполучення Сихівського житлового мікрорайону з центральною частиною міста знову активно обговорюється у Львові. Втім, тепер від декларацій амбітного плану в місті перейшли до реальних кроків. У Львівській міській раді підписано договір між ЛПК «Львівавтодор» і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо надання кредиту сумою 6 мільйонів євро для прокладання трамвайної колії до житлового масиву Сихів. Новий фінансовий пакет співпраці з ЄБРР містить, окрім  позики  (6 мільйонів євро), паралельний грант розміром 5 мільйонів євро від німецького уряду.  

Євразію та Північну Америку розділяють 86 кілометрів. Проте ця відстань, яку в серпні подолали 65 екстремалів із 17 країн світу за температури води, часом ледь вищої від нуля, виявилася істотно більшою — судді нарахували 134 кілометри. Далися взнаки сильні течії й вітер, що постійно зносили спортсменів.

У першому міжконтинентальному полярному естафетному запливі з Росії до Америки через Берингову протоку взяв участь і українець з Одещини, житель Ізмаїла Іван Папушенко. Він вважає це своїм найбільшим досягненням у зимовому плаванні. Адже спромігся пройти доволі суворий відбір до запливу і гідно здолати на ньому свою ділянку, хоч його «моржівський» стаж був ледь більшим від заявленого мінімуму — три роки. 

«Чи справді Юлія Тимошенко винна?» і «Невже українська та російська мови відрізняються одна від одної?» Ці два запитання ще донедавна найчастіше ставили мені французи, дізнавшись, що я з України. Проте за останній місяць їх обізнаність про політичну ситуацію в Україні значно розширилась, адже навіть місцева страсбурзька розважально-музична радіостанція включає до своїх п’ятихвилинних випусків новин повідомлення про ситуацію в Україні.
Після драматичних подій 30 листопада кілька мам однокласників мого сина попросили мене провести «політінформацію» прямо у шкільному дворі і пояснити, хто і чому протестує на Майдані у Києві проти влади. А у кафе Ради Європи працівники департаменту комунікації останнім часом зустрічають вигуками: «Ось хто нам розкаже про останні події в Україні!» «Дорога Вікторіє, ми весь час думаємо про тебе у ці важкі для твоєї країни часи і сподіваємося, що все вирішиться мирним шляхом», — таке зворушливе СМС я отримала від іншої своєї французької знайомої, Марджорі, 2 грудня. 

Про українське судочинство написано і сказано чимало. Особливо про його вибірковість. Але «за кадром» часто залишаються випадки професійної недобросовісності представників Феміди. Зрозуміло, що судді через велику завантаженість іноді не спроможні вникнути в суть кожної справи. Хоча буває, що вони й не намагаються цього робити. Особливо коли йдеться про малозначимий, на їхню думку, судовий процес за участю фізичних осіб. У таких випадках часто справу виграє той, у кого «цінніші аргументи» для судді або якщо він має покровителів у наглядових інстанціях. Сторона, що програла, у свою чергу, не погоджується з таким вердиктом, і, як наслідок, додається роботи тим, хто змушений розглядати такі спори в апеляційному, касаційному чи спеціалізованому порядку. Водночас ті, хто ухвалив рішення в першій інстанції, фактично не несуть відповідальності за свої помилки чи свідоме ігнорування очевидних фактів. Тоді як для одного з учасників процесу все це обертається моральними, а досить часто й фінансовими втратами. На жаль, це непоодинокі факти.

Якщо випадає щастя скупатися в морі, озері, річці, то перед тим, як булькнути, завжди уважно озираюся, чи не стримить десь трубка підводного плавця. А ще уважніше придивляюся, чи не озброєний той плавець списом або  підводною рушницею. Дуже, знаєте, не хочеться отримати дірку в боці — такі випадки непоодинокі. 

Ще кільканадцять років тому, коли вселялися в новобудову, заздрила мешканцям навколишніх будинків, у яких на кухню був заведений газ, а нам встановили електроплити. Радянського виробництва «Електри», хоч як бийся, не хотіли швиденько закип’ятити воду чи засмажити картоплю. Зовсім інша річ — газові плити.
Нині після цілої низки вибухів квартир, спричинених недбалим поводженням із блакитним паливом, думаю: слава Богу, що наш будинок на електриці, від лиха подалі. Останніми роками не минає і кількох місяців, щоб у якомусь із куточків України не прогримів вибух побутового газу. Ось і на Харківщині люди, не встигнувши оговтатися від трагічної загибелі кількох сімей, знову приголомшені жахливою смертю 48-річного чоловіка, який мешкав на останньому поверсі п’ятиповерхівки на вулиці Електровозній, 9 у Харкові. Вибуховою хвилею його викинуло з квартири, і шансів на порятунок практично не було. Від потужного вибуху повилітали вікна в сусідніх квартирах, частково деформувалися перегородки на останньому поверсі будинку, а зовнішня стіна відійшла приблизно на п’ять сантиметрів. Працівники ДСНС евакуювали дев’ятеро мешканців суміжних квартир. 

«Паспорт для виїзду за кордон можна буде отримати всього за 170 гривень!» Така інформація облетіла Інтернет наприкінці минулого року після того, як Верховний суд України у грудні видав постанову, у якій ідеться про вартість закордонного паспорта (з нею можна ознайомитись на сайті ВСУ). Ця постанова стала підсумком тривалого розгляду в судах справи, ініційованої Ігорем Блюменталем, який вважав, що обов’язкове замовлення платних послуг, надання квитанції про їх сплату, а також надання додаткових квитанцій про сплату вартості бланка не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Тушу дикого кабана в річці на Луганщині знайшли прикордонники. Вони й запідозрили, що він міг потрапити в Україну з Ростовської області Росії, де зафіксовано африканську чуму свиней. Київські вчені з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи визначили, що тварина була заражена небезпечною хворобою. Через це в Станично-Луганському районі ввели 10-кілометрову карантинну зону. Термінові заходи було застосовано вчасно, аби утримати ситуацію під контролем. 
Багато хто зітхнув із полегшенням, тільки не жителі трьох сіл, що опинилися в карантинній зоні, — Комишного, Колісниківки та Юганівки. Господарів зобов’язали всіх безрогих домашніх тварин пустити під ніж — на тушонку та ковбаси. Жодної хворої тварини на території України не виявлено, але свиней знищують для профілактики. Людям пообіцяли компенсацію, проте прибутку, на який розраховували ті, хто вирощував кабанчиків на продаж, уже не буде.