Чи не найбільша небезпека нещадних холодів — ризик обморозитися. Найпідступнішим є те, що, сильно змерзнувши, людина припиняє відчувати найбільш уразливі до обмороження частини  тіла — вуха, ніс, пальці, — а тому не може контролювати ступінь їхнього ураження.

У зв’язку з погіршенням погодних умов за завданням уряду в регіонах працює понад 4,3 тисячі пунктів обігріву та чергує понад тисяча соціальних патрулів. З початку їхньої роботи в пунктах обігріву вже врятовано від переохолодження понад 32 тисячі людей, зокрема за останню добу — понад 3 тисячі осіб. Про це заявив віце-прем’єр-міністр, голова Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Олександр Вілкул.

«Необхідно за будь-яких умов захистити людей від холоду та небезпечних ситуацій», — сказав, зважаючи на цей невтішний прогноз, Олександр Вілкул. За його даними, з 20 січня почали працювати 263 пункти обігріву та понад тисяча медичних працівників Червоного Хреста.

У селі Босівка, що в Лисянському районі на Черкащині, сьогодні неспокійно. І не через якісь політичні перипетії, а внаслідок конкретних загроз, які постали перед громадою. Уже не перший рік тут ведуться розмови про можливе спорудження глиняно-бентонітового кар’єру. Вкотре селяни збираються на громадські слухання і категорично протестують проти розробки надр на околиці їхнього села.

Передовсім розповімо про найприємніше — перемоги у минулому скаковому сезоні. Найбільше таких на Дніпропетровщині. На 28 виступах 10 призів здобули чистокровні скакуни філії «Дніпропетровський кінний завод №65» Державного підприємства «Конярство України», де директором Анатолій Писаренко. 

Це господарство, розташоване в селі Вишневе,  2011 року відзначило 80-річчя. Його створили передовсім для вирощування коней для  Червоної Армії, й особисто радянський маршал Семен Будьонний приїздив сюди по поповнення.

Нині завод має статус племінного. Вирощує скакунів чистокровної англійської й української верхових порід. У господарстві майже 300 представників обох порід, з яких 7 жеребців-плідників та 104 конематок. 

Старі люди здавна спостерігали за станом погоди у такі дні релігійних свят: Тимофія-Півзимника (4), Оксани-Веснопровідниці (6), Стрітення Господнє (15). 

Народна мудрість каже: «Лютий зиму проводжає, а весну стрічає». Швидко минає цей найкоротший  місяць року. Частими змінами погоди він виправдовує свою назву: може припекти лютим морозом, засипати потужним снігопадом, вдарити ожеледицею. На Тимофія-Півзимника, наприклад,  завше починаються так звані тимофіївські морози, які бувають сильніші, ніж у січні.  За народним календарем, цього дня минає половина зими. Пасічники повинні перевірити, як почуваються у вуликах бджоли: якщо гудуть тривожно — їм бракує тепла або їжі. Якщо погода в цей день сонячна, тепла — весна буде рання; якщо похмура, вітряна — незабаром почнуться снігові заметілі. 

Ще недавно температура повітря радувала нас плюсовими показниками, проте за кілька днів ситуація кардинально змінилася, й у свої права вступила матінка-зима. З приходом холодів українці розділилися на два табори: тих, хто вдягається правильно, й тих, хто глибоко переконаний, що краса вимагає жертв. Причому жертв серйозних. 
Ось так уранці, коли йшла на роботу, була вражена зовнішнім виглядом дівчини, котра кудись дефілювала на височенних підборах у коротенькій спідничці, яка трішки «визирала» з під маленького хутряного жилета. Руки дівчина намагалася притискати до цього самого жилета, оскільки тоненька кофтинка їх явно не зігрівала. Зовні панянка мала гарний вигляд, але лише за умови, якщо не бачити виразу її обличчя. На ньому явно читалося те, що їй холодно і дуже незручно. Власне, хода так само видавала справжні емоції. Адже дефілювати по льоду на таких підборах з платформою взагалі небезпечно для життя, про зручність навіть не йдеться. Відверто кажучи, від вигляду модниці ставало холодно майже всім, хто пробігав повз неї. Мабуть, тому бабуся не витримала і підійшла зі словами: «Дитинко, що ж ти робиш зі своїм здоров’ям?» Слід віддати належне дівчині: вона не нагрубіянила бабусі, а просто відповіла, мовляв, повинна сьогодні мати гарний вигляд. Проте бабуся так просто не захотіла здаватись і все-таки «прочитала лекцію» на тему: чим загрожує дівчині такий «гарний вигляд». Оскільки я йшла поряд, то ненароком стала свідком бесіди. До речі, бабця зауважила, що вона працювала лікарем, тому знає, про що каже. 

У більшості регіонів України зберігаються складні погодні умови. Зі снігових заметів рятувальники вивільняють водіїв та автомобілі, а дітей навіть відправили на вимушені канікули. Журналісти «Урядового кур’єра» розповідають про ситуацію у різних областях країни.
Сильні морози не покидають Слобожанщину. Стовпчик термометра сягнув уже 25-градусної позначки зі знаком мінус і, як попереджають синоптики, опускатиметься й нижче. За інформацією прес-служби Харківської міської ради, з обмороженнями госпіталізовано 17 осіб. А по медичну допомогу через сильні переохолодження до медзакладів звернулося 30 харків’ян.  

Передчуття громадянського миру. Найприкріше, що його просто немає. Найліпше, що на нас чекає, — так званий гнилий компроміс. Це коли сторони конфлікту розходяться по кутках, однаково ображені та невдоволені, кожне зі своєю думкою. Конфлікт таким чином не знімається, а просто відтерміновується — до першого ж непопулярного рішення, неадекватного міліціянта чи постраждалого — навіть із невідомих причин — активіста. 

Україна, яка донедавна мала фактично єдину підставу не вважатися найгіршим пострадянським проектом, тепер позбулася і її. Вирішувати політичні питання виключно мирним шляхом — це вже не про нас. Ми виявилися менш зрілим суспільством, ніж країни Північної Африки, бо в них перед очима не було прикладу, до чого може призвести збройне повалення зажерливих еліт, а в нас  був. Їхній. 

Сумську область справедливо називають північно-східною брамою України — саме з її території численні гості розпочинають знайомство з нашою країною. І першими на українській землі їх зустрічають прикордонники. Про будні слобожанських вартових кордону кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає начальник Сумського прикордонного загону Павло ЛИСАК.

У ДОБІРЦІ: 

Чи можна розраховувати на соціальні виплати, перебуваючи за кордоном?

Борги із зарплат захистили від інфляції