Протягом кількох тижнів співробітники Київської регіональної митниці спільно зі спеціальним підрозділом МВС України виявили на автошляхах столиці 30 іномарок, які були ввезені в Україну з порушенням митного законодавства. Цікаво те, що у своїх поясненнях громадяни, причетні до ввезення цих автомобілів, відверто розповідали: пригнали їх на замовлення, добре розуміючи, що саме роблять.
Серед цих автівок-«нелегалів» — «Porshe», «Chrysler», «Jeep», «Mersedes», «BMW», «Audi», «Mazda» з реєстраційними номерами Словаччини, Латвії, Литви, Люксембургу, Придністровського регіону Республіки Молдова й Польщі. Вони були або ввезені в Україну з порушенням митного законодавства, або передані в розпорядження іншим особам, які не мали права користуватись автомобілем без дозволу митного органу.  

Я вдова шахтаря, отримую пенсію у зв’язку із втратою годувальника. Маю дочку — інваліда І групи з дитинства, яка також перебуває на пенсії батька.
Мій чоловік помер від травми, яку отримав на шахті. І тому з 2011 року нас перевели на пенсію у зв’язку із травмуванням годувальника. Вона стала меншою на 47 гривень. А індексацію давали лише раз на рік відтоді.
Як знаю, торік у травні збільшували пенсії шахтарям і вдовам загиблих чи померлих шахтарів. Але нам з дочкою відмовили, хоч мали додати по одному прожитковому мінімуму. Пенсійний фонд мотивував тим, що начебто ми чотири рази на рік отримуємо індексацію. 

Передплачую і читаю «Урядовий кур’єр» багато років. Завжди знаходжу на його сторінках корисні та цікаві матеріали.
Одна з найулюбленіших рубрик — «Запитуйте–відповідаємо», де читачам на їхні запитання відповідають компетентні фахівці. Тож вирішила і собі запитати. Сподіваюся, що компетентні у цьому люди розтлумачать.
Нещодавно у мене виникла нагальна потреба у використанні кухонної витяжки. Мешкаю в квартирі в багатоповерховому будинку. Будинок обладнаний одним вентиляційним каналом. Чи можна використовувати для відведення продуктів згорання від кухонної витяжки цей вентиляційний канал?

А. ЧЕРНІКОВА,
м. Попасна Луганської обл.

Березень, що минув,  традиційно підтвердив свій мінливий характер. Упродовж місяця зима чинила впертий спротив наступові весни. Снігопади, дощі, сонячні дні, ожеледиця,  шквальні вітри — ось повний набір погодних умов, що ми спостерігали.  Але весна невпинно вступає у свої права. Яким же буде квітень цього року? За народними прикметами і прогнозами синоптиків, стабільного потепління очікувати не слід.
Після Теплого Олекси, який «зводить зиму нінащо», відзначаємо вирішальну, третю, зустріч весни — Благовіщення (7). За давнім повір’ям, цього дня «Господь благословляє землю і все, суще на ній». «Благовіщення пройшло — сій, ори, хоч би й текло», — кажуть старі люди. 

Страшно, коли звикають до вибухів бомб — то вже ознака приреченості. Така людина не здатна боротися за життя. Опустила вуха, як лопух на дощ, і пливе за течією. Мовляв, кудись винесе.
А чи допливе? Адже бомби — повідомлення, зокрема й уповільненої дії, падають на наші голови мало не щодня. Одна з них екологічна. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, повітря у столиці в шість разів брудніше за норму.
Як відреагувало на це суспільство? А ніяк. Звикли до чорних хмар. На світло в кінці тунелю не сподіваємося. Бо негативна інформація про екологічну ситуацію уже сприймається як норма. 

Кажуть: добре там, де нас немає. Кількість людей, які їдуть з України за кордон у пошуках кращої долі, мабуть, лише підтверджує те, що наші співвітчизники свято вірять у цей постулат. Адже громадян України за рубежем нині перебуває, за різними даними, від 3 до 7 мільйонів! Немало українців, які працюють за кордоном, кажуть, що повертатися у них бажання немає, бо там почуваються краще.  

Незвичну екскурсію для журналістів організувала прокуратура Миколаївської області. Нам запропонували дізнатися про історію й сучасність миколаївського слідчого ізолятора, про умови утримання ув’язнених та про організацію прокурорського нагляду безпосередньо в самому СІЗО. Від перспективи опинитися хоч би і на кілька годин «за гратами» ставало некомфортно, втім, інтерес переміг. І хоч останнім часом такі установи стають більш відкритими для громадських організацій та ЗМІ, нагода потрапити сюди випадає нечасто.

Не знаю, як деінде, а у районі, де мешкаю, дедалі частіше помічаю, як магазини, які ще нещодавно торгували промисловими товарами, побутовою технікою, одягом та іншим неїстівним крамом, перепрофільовуються на продуктові. Таке враження, що кияни масово перетворюються на таких собі ненажер, які тільки й думають, як набити шлунок.
Звісно, зручно, коли біля дому є продуктова крамничка. Не потрібно йти по хліб чи молоко у супермаркет і простоювати у довжелезних чергах до кас. Але, повірте, є в цієї медалі й зворотний бік. І віднині мешканцям мого будинку доводиться спостерігати його чи не щодня. 

Уже давно не таємниця, що абсолютна більшість протестуючих часто навіть не здогадується, що їх використовують «в темну». Свідомо чи ні, але не дуже цікавляться такими випадками й журналісти. Тому, приміром, «війну», про яку йтиметься далі, варто, мабуть, розглянути з урахуванням всіх «за» і «проти», в тому числі на предмет відповідності тим гаслам, під якими вона ведеться.  
Раніше про село Нижню Хортицю, яке входить до складу Розумівської сільської ради Запорізького району, знали хіба що в обласному центрі та ближніх районах. Однак минулого літа події, що там відбувалися, знайшли своє відображення в інформаційних передачах кількох центральних телеканалів та в публікаціях загальноукраїнських друкованих видань, не кажучи вже про місцеві.

Саме великовантажні машини винні у тому, що Київ виявився не готовим до циклону. І, звісно, метеорологи, які хоч і застерігали завчасно, що на столицю насувається негода, але ж не акцентували на тому, що вона буде аж такою сильною. А те, що в ніч із п’ятниці на суботу більшість киян не побачила на вулицях та дорогах міста снігоприбиральної техніки, — так погано дивились. Адже всі служби посилено працювали. У цьому переконують чиновники.
— 21 березня від Гідрометцентру ми отримали повідомлення про те, що будуть снігопади, заметілі, хуртовина. Безперечно, в цьому повідомленні не йшлося, що ця стихія буде такого масштабу. На жаль, у нас у країні не передбачено диференціації рівня загроз: коли насувається звичайний снігопад чи посилення вітру, а коли циклон набагато серйозніший — такий, як цього разу. Проте після того, як ми отримали попередження 21 березня, його розіслали всім службам і районним адміністраціям, щоб можна було вжити відповідних заходів та підготуватися, — зазначив під час прес-конференції у вівторок перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак.