Залізничний транспорт — одна з основних галузей, що формують бюджет економіки України. Основним джерелом доходів залізниць є прибуток від перевезення вантажів у внутрішньому та міждержавному сполученнях. Майже 55% перевезень вантажів і відповідного вантажообігу в країні здійснює залізничний транспорт.
Парк вантажних вагонів, яким здійснюється перевезення вантажів Державною адміністрацією залізничного транспорту України, налічує понад 123 тисячі вагонів. 

Кабмін своєю постановою встановив утилізаційний збір не придатних для використання російських транспортних засобів та кузовів для них. Документом передбачено, що імпортери російських транспортних засобів та кузовів до них зобов’язані самостійно забезпечити подальшу заготівлю та утилізацію відходів (зокрема кузовів, акумуляторів, полімерних, гумових та інших виробів) або укласти договори про виконання робіт із заготівлі та утилізації з урахуванням затверджених урядом граничних цін за такі послуги.

Уперше з початку серпня на українських АЗС подорожчав бензин. За даними консалтингової компанії UPECO, середні ціни на нафтопродукти підвищилися на 3—4%. Так, середня ціна бензину АІ-95 зросла з 10,6 до 10,84 грн  за літр, дизпального  — з 9,24 до 9,65 грн / л, а АІ-92 — із 10,31 до 10,55 грн /л. Вартість бензину була стабільною аж до 4 вересня, тоді вона вперше піднялася на 1—3%. «Подорожчання почалося з того, що деякі компанії збільшили ціни на 10 коп. за літр», —каже аналітик UPECO Олександр Сіренко.  

На запитання, що чекає на ринок пасажирських автоперевезень у найближчому майбутньому, годі шукати конкретної відповіді. Чутки поширюються найрізноманітніші: від оптимістичних тверджень про виведення з тіні цього досить прибуткового сектору економіки  до банального переділу ринку під виглядом укрупнення компаній. Підгрунтям для таких розмов стали наміри Міністерства інфраструктури реформувати ринок пасажирських автоперевезень. Причому не в далекій перспективі, а вже наступного року.   

Уже з наступного року Мінінфраструктури розпочне масштабну реформу в транспортній галузі, яка зачепить сферу пасажирських автоперевезень. І хоча влада стверджує, що переймається виключно безпекою пасажирів, перевізники побоюються простого перерозподілу ринку. Мовляв, це випливає зі слів першого заступника міністра інфраструктури Костянтина Єфименка про укрупнення фірм-перевізників, під час якого великі власники поглинуть малих.

— Якщо наприкінці 1980-х — початку 1990-х років перевезення в Україні здійснювали 730 перевізників, — пояснив свої наміри високопосадовець, —  і їх можна було порівняно просто контролювати щодо наявності відповідної матеріально-технічної бази, порядку випуску транспортних засобів на лінію, то нині в нас без таксі — 18 тисяч перевізників.

Експерти з організації дорожнього руху вже давно помітили, що наприкінці літа — на початку осені в Києві відчутно (за деякими підрахунками, до 40%) зростає завантаженість міських автомагістралей. Чогось надзвичайного в цьому немає — насамперед треба зважати на вже традиційне пожвавлення активності населення з настанням нового сезону. Тим паче, що в більшості городян закінчуються відпустки, у студентів та школярів — літні вакації, а приміські жителі поспішають уторгувати в столиці якусь копійку за вирощену городину… Тому київські перевізники змушені випускати на маршрути додатковий громадський транспорт.  

На Вінниччині в роботі пошти сталися важливі події. Підписано меморандум про співпрацю між обласною державною адміністрацією та Українським державним підприємством поштового зв’язку щодо розвитку пошти в області. А в центрі обробки кореспонденції запрацювали нові технології, що уможливило прискорення надходжень періодичних видань до споживачів.  

Уже не перший рік звіти про стан аварійності на вітчизняних автошляхах схожі на фронтові зведення. Останнім часом побільшало ще й ДТП зі смертельними наслідками за участю зухвалих мажорів, які після скоєння наїздів втікають з місць злочину, залишаючи людей напризволяще. Резонансні ДТП набули такого розголосу, що Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті України разом з Державтотрансінспекцією, громадськими організаціями та профспілками автомобільного транспорту консолідують свої зусилля задля підвищення безпеки дорожнього руху, пасажирських перевезень та транспортної дисципліни.  

Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн.  Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.  

  Хоч вислів про те, що повідомлення з наших автошляхів часто нагадують фронтові зведення, давно вже став штампом у нашого брата-газетяра, звикнути до смертей чи каліцтв на дорогах неможливо. На жаль, помітно зменшити цю страшну статистику не вдається, і не в останню чергу через те, що за безпеку дорожнього руху в масштабах держави одноосібно і повноцінно не відповідає жодна з однозначно причетних до цієї проблеми державних інституцій, зокрема міністерства та інші високі відомства. На сполох здебільшого били і б’ють лише громадські організації, а значна кількість претензій за усталеною звичкою звучить переважно на адресу Державтоінспекції та меншою мірою — Служби автомобільних доріг.