Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 
Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову. 

Пригадайте, неділю 19 січня в народі охрестили «чорною». Тоді світова громадськість виплеснула на керівництво нашої країни чи не найкритичніші за всю історію її незалежності слова. Роздмухувалися шквали радикальних настроїв не багато й не мало — 10 днів. Їй на зміну прийшов обнадійливий вівторок. 28 січня і єврокомісари, й наші сусіди, особливо північні, затамувавши подих стежили за перебігом голосування у Верховній Раді щодо неоднозначних законів від 16 січня. Складається враження, що більшість висвітлених на моніторі системи «Рада» голосів у сесійній залі на Грушевського дали змогу їм видихнути й... одразу ж заговорити про подальші українські перспективи в контексті міжнародних відносин.  

Заявка на проведення термінових дебатів щодо функціонування демократичних інститутів в Україні у ході зимової сесії ПАРЄ надійшла від доповідачок Моніторингового комітету Майліс Репс та Марієтти де Пурбе-Лундін наприкінці минулого року. І якщо ще місяць тому існувала ймовірність, що сесія ПАРЄ не ухвалить рішення присвятити термінові дебати саме українському питанню, то після драматичних подій останніх тижнів сумнівів з приводу теми дебатів ні в кого не залишилося. У четвер депутати ПАРЄ вислухають доповідачок Моніторингового комітету і ухвалять резолюцію щодо України, у якій дадуть свої оцінки діям офіційної влади і винесуть відповідні рекомендації.  

Під час роботи Всесвітнього економічного форуму Прем’єр-міністр Микола Азаров провів кілька важливих зустрічей. Так, із Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом обговорено шляхи врегулювання кризи, пов’язаної з організованими в центрі Києва масовими заворушеннями, і розвиток політичної ситуації загалом.

Микола Азаров підкреслив, що сьогодні влада має справу вже не з мирними протестами, а з добре організованою, спланованою операцією із захоплення влади. І все одно виявляє витримку, рішуче налаштована на мирне врегулювання конфлікту. 

…Зізнаюсь: мене дуже здивувала реакція — відсутність найменшого інтересу молодих китайців, котрі снідали за сусіднім столиком, до того, що показували й активно коментували в цей ранковий час на великому телеекрані  готельного ресторану. А транслювали сюжет із процесу судового засідання з обвинувачення якогось високопосадовця у зловживаннях, як пояснили нам згодом, службовим становищем, вимаганні хабарів, протекціонізмі у тендерних закупівлях. Режисер кілька секунд тримав картинку на  «корупціонерові» — чоловікові вже поважного віку, який стояв, низько схиливши голову перед  суддями та присутніми у залі, благаючи пробачення за скоєне.

Для цілей трансфертного ціноутворення Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.12.2013 №1042-р затвердив перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. До переліку включено 73 держави. Розпорядження опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 03.01.2014 №1.

Нагадаємо, що операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, відносяться до контрольованих. 

 Реалізація спільних українсько-російських проектів дасть змогу ефективно використовувати інновації в економіці України, що підвищить її конкурентоспроможність, сприятиме економічному зростанню та залученню наукових ресурсів у виробництво.

«Ці проекти важливі для подальшого розвитку України, для підвищення конкурентоспроможності країни і підвищення, у кінцевому підсумку, рівня життя нашого населення», — зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов в інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів.

Протягом першого сесійного тижня Європарламенту у цьому році питання України до розгляду на порядку денному винесено не було. Однак про Майдан  у своєму виступі, присвяченому підсумкам головування Литви у ЄС, згадав Голова Єврокомісії  Жозе-Мануель Баррозу. «Коли в самій Європі багато хто висловлює розчарування Євросоюзом, то позиція українців, які стоять морозними ночами в Києві з прапорами ЄС, підтверджує важливість європейських цінностей», — сказав  політик з трибуни. Комітет з питань зовнішньої політики, члени якого найліпше серед своїх колег обізнані з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, обговорив майбутній візит до Києва делегації євродепутатів, що, як планується, 28—29 січня проведе зустрічі з українськими урядовцями і представниками опозиції.  

Дивацькому роду нема переводу. І 2013-й був багатий на неймовірне-очевидне. Сьогодні «Урядовий кур’єр» розповідає про найцікавіші з дивовижних відкриттів, зроблених у рік Змії. Більшість із них, на нашу думку, можуть сміливо претендувати на Шнобелівську премію-2014 за найкумедніші, найсмішніші та найпарадоксальніші винаходи. Головне — зробити все за канонами: прокричати «Еврика!» на сторінках серйозних наукових видань.  

Нещодавно кореспонденту «УК» випала нагода побувати на сучасній європейській фермі у країні Сезана та пармезану та поспілкуватись з її господарем Аленом Делестом, фермером у п’ятому поколінні, про життя  аграріїв у Євросоюзі, дотації, вартість землі, зарплату працівників тощо. Екскурсію своїм господарством Ален починає з арахісового поля, що приваблює у село Сустон (яке розташоване у департаменті Ланди у регіоні Аквітанія, що на південному заході Франції) сотні відвідувачів у місяць.

 «Я єдиний фермер у Франції, котрий вирощує арахіс, — з гордістю каже фермер. — Звісно, піщані грунти та французький клімат для цього не підходять, однак завдяки поливу та вдало підібраній технології арахіс плодоносить на 1 гектарі навіть за екстремальних умов».