Звідки надійшла ініціатива розділити підписання Угоди про асоціацію України з ЄС на дві частини, тепер з’ясувати складно. Українські та європейські дипломати стверджують, що це було спільним рішенням. Цікаво, що таку пропозицію Брюссель висував ще кілька років тому, але Київ її тоді категорично відмітав, вимагаючи скріпити підписами весь документ. Проте нові політичні реалії кардинально змінили підхід і ставлення до асоціації і в Києві, і в Брюсселі.  

Мине кілька днів і від інтернет-жарту: «Щоб їздити до ЄС без віз, достатньо мати паспорт громадянина Молдови» залишиться лише часточка жарту. Адже, як відомо, Європарламент ухвалив рішення ввести безвізовий режим з Молдовою з 28 квітня цього року. Країни шенгенської зони стануть доступні громадянам Молдови з біометричними паспортами.

Шлях до візової лібералізації наша країна розпочинала майже одночасно із сусідами. Однак Молдова істотно випередила Україну, виконавши вимоги першої фази ПДВЛ менш ніж за півтора року, другої — за кілька місяців.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, яке відбулося 21 березня у Брюсселі, без перебільшення, важлива подія. Що ж дасть нашій країні в економічному сенсі цей документ?

Головне, що слід нагадати: асоціація — перший не лише політичний, а й економічний крок до активізації зовнішньоторговельних відносин із європейськими країнами та до більшої відкритості українського ринку іноземним інвестиціям. Так, ЄС скасує 98% імпортних мит на українські товари, що, за прогнозами уряду, дасть змогу Україні зекономити 487 мільйонів євро на рік. 

Церемонія підписання угоди відбулася під час позачергового саміту між Україною та Європейським Союзом. Від  української сторони політичні положення договору підписав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, а з боку Європейського Союзу — керівництво інституцій ЄС та глави держав або урядів держав-членів ЄС.
Під час виступу на позачерговому саміті глава уряду заявив:
«Це історичний день для моєї країни, і ми переконані, що це історичний день для всієї Європи. Ми хочемо бути частиною великої європейської сім’ї, і це перший великий крок до того, щоб Україна досягла своєї головної мети. Моя країна постала перед низкою загроз — політичних, економічних та військових. Підписанням цієї угоди ми покажемо всьому світові, що ми разом, що Україна поділяє європейські цінності і що разом ми зможемо досягти успіху. Ми розуміємо, що це нелегкий шлях. Але це наше завдання — забезпечити все те, за що боровся український народ. Це почалося як проєвропейський протест. Дозвольте вшанувати пам’ять тих, хто віддав свої життя, в тому числі й за цю угоду — за нашу волю й свободу, за наше європейське майбутнє. Від імені уряду України дозвольте висловити переконання, що разом ми досягнемо успіху, що після цього підписання Україна буде позитивним прикладом. Ми підтримуємо ваше рішення про односторонні торговельні заходи, які підтримають українську економіку та нашу двосторонню торгівлю. Необхідно багато зробити, і ми зробимо все можливе, щоб зробити Україну процвітаючою, а відносини України та Європейського Союзу — якнайкращими».

Кожна криза — це вікно можливостей. Зараз ми знову боремося за незалежність і цілісність України. Ні в кого не повинно бути сумніву — ми переможемо. Однак це не розв’яже всіх проблем і не ліквідує усіх ризиків та загроз. Виходом має стати довгострокова стратегія для України. Насправді це буде не європейська стратегія, а українська. Вона полягає в тому, щоб не імітувати реформи, а робити їх щодня крок за кроком у кожній галузі, встановити нульову толерантність до корупції і керуватися виключно верховенством права.  

Зовнішня агресія, чи то пак весняне загострення, найближчого сусіда таки об’єднало нашу країну краще за будь-які потуги політиків. Той,  у кого на тлі розпочатого в  Криму  «примусу до миру» власний рейтинг зріс на  п’ять відсотків, уже допоміг українцям  отримати  результат, на досягнення якого новій  вітчизняній  владі за менш екстремальних умов могло знадобитися значно більше часу. Соціологія  після вільнюського кульбіту Януковича переконливо свідчила: українці стали більш зацікавлені в євроінтеграції і менш орієнтовані на Росію. Однак свіже опитування, проведене 9 березня одним з українських телеканалів, перевершило сподівання: вступ України до ЄС підтримало 77%, вступ до НАТО — 70%. Схоже, ми отримали черговий шанс позбутися радянського минулого, і  є надія, що цього разу остаточно.

У четвер у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав держав та урядів країн Європейського Союзу, де обговорювалася непроста ситуація в Україні, що склалася через дії військових підрозділів на території Автономної Республіки Крим. На запрошення Ради ЄС у саміті у якості спеціального гостя взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. До речі, будучи вірним заявам щодо жорсткої економії державних коштів, глава уряду вилетів до Брюсселя звичайним рейсом в економ-класі. 

За нинішніх умов глибокої політичної, соціальної та економічної кризи парламентський процес — єдиний демократичний шлях для знайдення відповідей на невідкладні питання, які порушує перед державою суспільство. 

Україна та Євросоюз відновлять переговори щодо Угоди про асоціацію після Новорічних та Різдвяних свят.  Про це у вівторок на  прес-конференції в Укрінформі заявив міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
— Два раунди переговорів уже пройшли в Брюсселі. В Європі починаються політичні канікули, пов’язані з Новорічними та Різдвяними святами, і після свят Україна відновить переговори з приводу цієї угоди, —  зазначив він.
Водночас в уряді  визначають ті параметри, які  могли б дозволити імплементацію угоди при збереженні національних інтересів України. На переконання міністра, наша країна зараз перебуває у більш сприятливих умовах, ніж до саміту у Вільнюсі і відмови підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, а непідписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом дало змогу Україні вести діалог з Російською Федерацією. 

Україна продовжує підготовку до підписання Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, домагаючись кращих умов її імплементації. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Микола Азаров у ході зустрічі з представниками вітчизняного агробізнесу.
«Наприклад, умови імплементації угоди для наших аграріїв запроваджують квоту на цукор. В Угорщині, наприклад, це призвело до повного знищення цукрових заводів. Ви хочете, щоб ми зробили те саме? Ми цього не робитимемо... Доти, доки ми не модернізуємо всі свої екстрактно-олійні підприємства, ми мито на насіння соняшника не скасовуватимемо. Давайте домовлятися. Ми не змінюватимемо угоду, а умови її імплементації, тобто перехідні положення, давайте запишемо так, щоб вони для нас були вигідними», — наполягає глава уряду.