Євроінтеграція

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Експерти продовжують аналізувати Угоду про асоціацію з ЄС

    Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Що далі треба зробити, аби асоціація стала реальністю?

    Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.  

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Україна-ЄС: про втрачений час і марні прагнення

    Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

  • Ірина СКЛЯР

    Вільнюс має принести позитив

    Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка.   

  • Україна-ЄС: вирішальний тиждень

    Увечері 13 листопада в Брюсселі конференція президентів Європейського парламенту — керівного органу цієї інституції, до складу якого, окрім Президента Мартіна Шульца, входять керівники всіх політичних груп, — прийняла одностайне рішення продовжити наданий Пету Коксу та Александеру Кваснєвському мандат до Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі.  

  • Оксана ГОЛОВКО

    Толерантність і труд усе перетруть?

    Від перефразування приказки  зміст не змінюється.  Бо толерантність і означає терпіння у перекладі з латини. Однак на вітчизняних  теренах дедалі частіше стали вживати слово іншомовного походження.  Як і мріяти про вільне пересування Європою у майбутньому.  Водночас статистика свідчить, що  на сьогодні, за різними даними,  від 77% до 85% українців ніколи не були в країнах Євросоюзу. Прискорити цей процес можна, лише  виконавши всі пункти першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, яка стосується передовсім законодавчого та інституційного забезпечення.  

  • США зацікавлені в нашій євроінтеграції

    Сполучені Штати Америки закликають Україну завершити роботу, потрібну для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. На цьому наголосила помічник Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд після зустрічі з Президентом Віктором Януковичем, яка тривала близько двох годин. 

  • Робіть як ми, робіть краще

    Сучасна європейська муніципальна спільнота в останнє десятиріччя навчилася протистояти фінансовим кризовим явищам не за рахунок запозичень, які рано чи пізно слід віддавати, і не узвичаєними методами тотального «затягування пасків», найпопулярніший з яких — масове скорочення «білих комірців».
    Найефективнішою формою було визнано розроблення і впровадження в муніципальний менеджмент системи управління ефективністю. Йдеться про певний набір інструментів — управлінських ноу-хау, застосування яких повніше задовольнятиме запити громадян — користувачів публічних послуг.
    Експерти Ради Європи розробили й апробували в багатьох країнах євроспільноти відповідну методологію застосування згаданої вище системи управління ефективністю і віднедавна впроваджують її в українських містах, громади яких відкриті для перспективних новацій.  

  • Співпраця з Радою Європи пришвидшує рух у напрямку ЄС

    Наша держава наближається до відповідального моменту в сучасній історії, який визначить політичну, економічну та культурну траєкторію її розвитку на найближчі десятиріччя. Маю на увазі саміт «Східного партнерства», на якому планується підписання довгоочікуваної Угоди про асоціацію з ЄС.

    Кожен з нас, дипломатів, наближає цей момент, працюючи над виконанням тих завдань, які поставило перед нами керівництво держави та МЗС України. Без перебільшення скажу, що роль у цьому процесі Постійного представництва України при Раді Європи є вагомою. Оскільки з одинадцяти вимог, визначених Радою міністрів закордонних справ Євросоюзу в грудні 2012 року як ключові у створенні необхідних передумов для підписання угоди, сім мають прямий стосунок до діяльності Ради Європи. Йдеться про виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, про запровадження ефективної роботи з реалізації нового Кримінального процесуального кодексу, який розроблено за активної участі експертів РЄ та ухвалено торік. 

  • Справжня робота розпочнеться після підписання Угоди про асоціацію

    На сьогодні шанси України на підписання Угоди про асоціацію дуже високі. Вона має велику підтримку, бо в Брюсселі дуже обурені тим, як Росія шантажує колишні радянські країни, тиснучи на них, щоби змусити приєднатися до Митного союзу. Росія спробувала вчинити так і з Україною, але Україна — набагато більша держава і здатна протистояти Москві. Гадаю, що український бізнес, який також є жаданою ціллю російських олігархів, допомагатиме урядові у протистоянні російському тискові й підтримуватиме національну економіку і суверенітет.