Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка. 

Утім, попри українські перипетії всередині України, в Брюсселі депутати від більшості та опозиції вирішили продемонструвати, що європейська інтеграція — це об’єднуючий чинник для суспільства. Вони в унісон закликали європейську сторону підписати Угоду про асоціацію з Україною. Представники європейських інституцій, у свою чергу, запевняли, що ЄС не треба переконувати: він і так готовий, а от Верховна Рада — плани коригує. «Саме ви унеможливили прийняття Радою міністрів закордонних справ ЄС рішення вже в понеділок 18 листопада», — дорікає високопоставлений чиновник дипломатичної служби ЄС депутатам  Гуннар Віганд, даючи зрозуміти, що країни-члени ЄС почекають на результати роботи українського парламенту наступного тижня. 

Він непрямо дає ще один сигнал українським політикам. Каже, в останні два тижні з європейською дипломатією активно контактували представники третіх країн — від США до представників азіатського континенту. Підписання Угоди про асоціацію — це сигнал усьому розвиненому світу про те, що Україна — партнер, якому можна довіряти. 

Депутати відповідали запевненнями в готовності розглянути на наступному тижні всі законопроекти, які є ключовими для прийняття позитивного рішення у Вільнюсі, зокрема і щодо лікування засуджених за кордоном. «Думаю, що наступного пленарного тижня ми зможемо обговорити і прийняти всі три закони в тому варіанті, який влаштує європейців, і угоду у Вільнюсі буде підписано», — каже у коментарі журналістам співголова української делегації Сергій Тігіпко.

У свою чергу, представник «Батьківщини» Григорій Немиря закликає опонентів проявити політичну волю для того, щоб реалізувати обіцяне. Питання нині стоїть не в тому, що «хочу, але не можу, а можу, але не хочу»,  — підсумовує він і закликає депутатів голосувати за всі три законопроекти вже 19 листопада, а Президента — підписати їх одразу після прийняття.

Окрім прогнозів і обіцянок щодо законопроектів, делегація українського парламенту порушила перед європейською стороною ще одне важливе питання  — допомоги на подолання негативних торговельно-економічних наслідків першого етапу реалізації Угоди про асоціацію. Падіння орієнтованого на Росію та інші країни Митного союзу експорту — це  серйозні питання, на які не можна не зважати, переконували у ході засідання українські делегати. Заклик до ЄС проявити далекоглядність і допомогти нам  подолати наслідки російського тиску, сприяти у поновленні допомоги від МВФ, розширити обсяги фінансової та технічної підтримки, а також активніше відкривати нові європейські ринки для товарів та послуг з України включили у текст прийнятної Спільної заяви.

Чи вдалося українським парламентаріям переконати європейців у своїй щирості — важко сказати. Але комісар Штефан Фюле, виходячи із зустрічі з учасниками 20-го ювілейного засідання Комітету парламентського співробітництва, схоже, був у гарному настрої.