Після шести напружених місяців виконання бойових завдань у зоні Антитерористичної операції воїни-десантники 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України повернулися в пункт постійної дислокації. Утім, не на відпочинок. На Новомосковському загальновійськовому полігоні вони відточують свою бойову майстерність. А в автопарку військової частини лагодять бойову техніку. 

Вчасна медична допомога у зоні АТО має не менше значення, ніж кількість набоїв чи захисної амуніції в українських бійців. Брак медичної підтримки, впевнені фахівці, позначається на показниках смертей та каліцтв.

— Понад 60% постраждалих від «градів» зазнають важких множинних травм. Часто життя бійця залежить від того, наскільки швидко можна зупинити кровотечу чи надати першу допомогу. Це так звана золота хвилина, — каже віце-президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк. 

 — На всіх ділянках кордону, за винятком російської, обстановка стабільна і контрольована. З огляду на нинішні виклики і загрози, Держприкордонслужба посилює контроль на кордоні за основними напрямками діяльності, — зауважив на брифінгу в минулу п’ятницю голова Державної прикордонної служби України генерал-лейтенант Віктор Назаренко.

Наші воїни, які вирушають в зону бойових дій АТО, у своїх серцях надовго збережуть пам’ять про теплу зустріч перед важливим бойовим завданням. 

Відремонтовані дві бойові розвідувальні дозорні машини та один бронетранспортер передадуть тернопільським правоохоронцям, які несуть службу в зоні проведення АТО. До відновлення старої техніки долучилися підприємці краю.
Ці спецмашини за часів радянської влади були на озброєнні обласного управління внутрішніх справ. Використовували їх тоді здебільшого на постах ДАІ та для охорони громадського порядку. Волонтери, дізнавшись про наявність цих старих БРДМ і БТР, взялися шукати підприємців, які б змогли відремонтувати техніку. Звернулися зокрема до директора компанії «Тернохолод» Олександра Льотковського. Його виробнича структура має ремонтну базу, тож разом із механіками керівник поїхав оглянути спецавтомобілі. Як каже пан Олександр, побачив, по суті, металобрухт, а не транспортні засоби. Один з БРДМів зрештою після заміни акумуляторів, інших деяких технічних заходів майстри зуміли запустити й доїхати на ньому до місця ремонту, інші ж два доправили на причепах. 

П’ять років тому Міністерство оборони підписало контракт із тодішньою Державною акціонерною холдинговою компанією «Чорноморський суднобудівний завод» на виконання державного оборонного замовлення щодо будівництва кораблів класу «корвет» для Військово-Морських сил України. В кінці 2011-го уряд затвердив обсяг фінансування за цією програмою в розмірі 16,2 мільярда гривень, після чого було почали будувати корвет «Володимир Великий». Тоді передбачали, що корабель передадуть замовникові 2016 року, а до 2021-го буде побудовано ще чотири корвети. 

У чому сила армії? Варіантів називають чимало. Оснащення, фінансово-матеріальна база, підтримка держави, єдність з народом, професіоналізм. Кожен з пунктів по-своєму правильний. Проте все це порожні слова без кадрів. Інакше кажучи, сила і могутність криється у фахівцях особового складу, в рядових і офіцерах. Яким чином нині формується найчисельніша складова української армії? Про це «УК» поцікавився у заступника начальника управління призову та комплектування Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України полковника Анатолія СОБКА.   

У пакунках — протизапальні, противірусні препарати й антибіотики. Такий набір медикаментів передав бійцям АТО, які лікуються у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, в. о. міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець. За його словами, усе це зібрав оперативний штаб, який створено в міністерстві на час проведення АТО в східному регіоні країни. Цей штаб зібрав гуманітарну допомогу на суму 34,8 мільйона гривень. Надали її різні фармвиробники, сприяла і Всесвітня організація охорони здоров’я, військовому госпіталю передали свою продукцію також вітчизняні виробники ліків. 

Українське законодавство містить чимало актів, якими передбачено державні гарантії й пільги для учасників бойових дій, до яких нині прирівняно і військових, що беруть участь в АТО. Отже, на що вони мають право, куди звертатися і які документи потрібні для оформлення тих чи інших пільг і гарантій? Міністерство соціальної політики надало інформацію для читачів «Урядового кур’єра», які пільги і державні гарантії надаються учасникам бойових дій, котрі брали участь в АТО, і членам їхніх родин.  

Чому не працюють пільги учасникам АТО? На це запитання спробували знайти відповідь правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк і голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції Артур Дерев’янко.
Представник громадської організації Максим Щербатюк розповів, що у вісімнадцяти областях працюють громадські приймальні їхньої організації. Серед питань, які ставлять відвідувачі юристам, найгострішим залишається отримання статусу учасника бойових дій у зоні АТО. Так, за словами Максима Щербатюка, в Херсонській області до приймальні звернулася група жінок. Вони розповіли, що їхні чоловіки загинули, виконуючи завдання в зоні Антитерористичної операції. Проте до них прийшли «посланці» з органів внутрішніх справ і настійливо попросили підписати папери, в яких йшлося, що їхні чоловіки — інспектори ДАІ — патрулювали ділянку дороги і загинули в ДТП.