Війна в Україні триває, але в кожному місті своє життя. Люди працюють, пересуваються з робочих чи особистих питань вулицями, які нині, на жаль, не завжди безпечні. Ворогові байдужі людські життя, і він часто обирає своєю ціллю багатолюдні місця, зокрема зупинки громадського транспорту. Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Харкові було чимало влучань ворожих снарядів саме в зупинки чи поряд. Один з таких трагічних випадків трапився в липні на Салтівці. Там внаслідок обстрілу зупинки загинуло троє людей, серед них 13-річний підліток, а його 15-річна сестра і жінка похилого віку зазнали поранень.

Вимушених внутрішніх переселенців та їхніх дітей на території Полтавської громади забезпечують усім необхідним для прожиття, а найкраще — продуктами харчування. Їм пощастило, що Полтавська область аграрна й у місцевих господарствах залишилося нереалізованими торішні крупи, макаронні виробі. Із цих продовольчих запасів формують продовольчі набори для потерпілих працівники департаменту агро­промислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Але чиновники міської влади Полтави вважають, що можуть ще поліпшити їхнє прод­забезпечення. Для цього планують на землях громади, яких побільшало після адмінреформи, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вона знана поетеса, художниця, вокалістка, захистила докторську ди­сертацію й викладає у Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Свій талант Наталія Волотовська спрямовує задля України.  Її лірика сповнена високого громадянського звучання, любові до рідної землі, її пензель залюблений в українське життя. Щоб внести частку в допомогу нашій армії, пані Наталія взялася творити листівки свободи. Їх не лише малює, а й супроводжує патріотичними поетичними рядками, якот: «Ми — українці! Ми — вітри свободи твоєї, мій гартований народе!»

 Наприкінці 1960х, пам’ятаю досі, в нашому сільському дворі пес хлебтав воду з особливого посуду — чорного німецького сталевого шолома. А у флягу загарбників у симпатичному футлярі з німецькими літерами й цифрами «1942» дід заливав мастило. Значно більші залишки нацистської зброї чи техніки доти вже здали на брухт, переплавили і виготовили щось значно корисніше.
Нині таке саме відбувається із трофеями, які наші бійці захопили в рашистів. Уцілілу чи відремонтовану після пошкоджень військову техніку загарбників використовують проти них самих, як і зброю та боєприпаси. 

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Інара Мурнієце — політик із великим досвідом найвищого рівня, була спікером латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.

Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, у гарячу пору коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерові за те, що вона знайшла час для важливої розмови.

 Українське місто, яке з перших днів війни опинилося на лінії вогню, підтримали та надалі надають допомогу різноманітні міжнародні організації, фонди та містапобратими, а спеціалісти з усього світу вже планують узяти участь у відбудові.
Харків — одне з найпривабливіших міст України, яке постійно розвивається і зростає. Це науковий, культурний та освітній центр країни, а його неперевершена архітектура не має аналогів. Але з 24 лютого майже щодня ракети та снаряди російських загарбників руйнують його красу. Тому нині особливо актуальне питання післявоєнної відбудови.

На сайті електронних петицій офіційного інтернет-представництва Президента України 21 вересня опубліковано петицію про «Присвоєння майору Лисенку Євгену Вадимовичу, командиру військової ескадрильї військової частини А0959 звання Герой України (посмертно)». Авторка петиції — дружина загиблого льотчика, уродженця села Ротмістрівки Черкаського району Катерина Лисенко.

 Ім’я молодого сумського науковця кандидата технічних наук Дмитра Бідюка добре знайоме читачам «Урядового кур’єра» з кількох публікацій про його новітні розробки. Зокрема про біорозкладні пакети, які мають прийти на зміну пластику і стати екологічною альтернативою як органічне добриво.
Свого часу, працюючи в Сумському національному аграрному університеті, він розпочав наукові дослідження, спрямовані на збереження чистоти довкілля, виготовлення виробів і продукції, в основі яких органічні складові. 

 Міністри закордонних справ країн-членів ЄС саме збиралися на зустріч у Люксембурзі, коли Київ приходив до тями після ранкової атаки іранських дронів, яка  знову принесла в українську столицю пожежі, руйнування, біль і смерть.
Глава МЗС Дмитро Кулеба звернувся до європейських колег із бомбо­сховища, зазначивши, що він, мабуть, перший міністр закордонних справ, який змушений спілкуватися з учасниками засідання Ради ЄС у таких умовах через повітряну тривогу, яка тривала на момент його відеозвернення.