Цього липневого дня, як і 100 років тому, коли майбутній митець з’явився на світ, у Ржищеві так само яскраво світило сонце. Воно було скрізь: на Іван-горі, на широченних плесах Дніпра, на вулицях і обличчях людей. Сонечко з цікавістю зазирало у вікна будинку культури, де до 100-річчя художника відкрили виставку «Виходь на світовий рівень». Невтомні промені навідалися і до тінистого місця на старому кладовищі, де поховано художника поруч із мамою Настею, яка померла тоді, коли йому не виповнилося навіть року. І саме завдяки мамі, як розповіли пізніше старожили, він народився під сонцем, а не у темному льоху.

«Тракторфест» на Черкащині проходить уже вдев’яте. І як завжди, успішно. Цього разу його учасники сповна розкрили потужності тракторної техніки, показали віртуозне вміння трактористів, емоції та волю до перемоги. Усе це та ще багато конкурсів і виступів артистів, які відбувалися під час тракторних перегонів у селі Полствин на Канівщині, вражало особливою атмосферою свята. Його традиційними супутниками були спека й пилюка, але глядачі, яких зібралося цього року понад 5 тисяч, були готові терпіти незручності за видовище, яке демонстрували механізатори, зокрема на віражах, відриваючи від землі колеса багатотонних машин.

Діалог про запровадження безбар’єрності в Україні триває на вищому рівні. Адже ця тема стосується фактично кожного з нас, наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого засідання Ради безбар’єрності.

За свій європейський вибір Україна й далі сплачує величезну ціну. Це смерті українських захисників на Донбасі від рук російських найманців, осиротілі діти, зламані долі, зруйнована інфраструктура. Це окупація Росією українського Криму, де країна-агресор намагається зламати чи вибити репресіями український патріотичний дух кримчан і реалізовує власну національну політику як держава-окупант, мілітаризуючи суспільство. За цінності, які обстояв Майдан, Москва продовжує агресивно атакувати Україну не лише військово, а й дезінформаційно. Причому б’є дезінформацією не лише по українцях, а й по всьому світові.

Кавуни найсмачніші у серпні. Особливо вночі. А найсолодші ті, які нишком взяті з колгоспного баштану. Ще перевірено, що вони взагалі стають як мед, коли дід-сторож вийде зі свого куреня, вигуками полякає темряву і нарешті вистрелить у небо з дробовика. Та цього разу охоронець чогось вирішив захищати баштан інакше. Він раптом завдав одному з нас удару в спину. Точніше, трохи нижче неї. Бідолаха, коли ми саме захекано відступали, різко підскочив вгору і, вигукуючи одночасно всі голосні літери алфавіту, чимдуж кудись помчав. Невдовзі ми відшукали його аж на дорозі до села, де він голосно лаяв діда-снайпера та сіль, яка пекла сідниці. Також неборака клявся канікулами, що тепер довіку навіть не гляне на кавуни.

Зміни клімату, процеси глобалізації безпосередньо впливають на кількість і якість водних ресурсів. Брак прісної води вже сьогодні відчувають у багатьох країнах, як і в деяких регіонах України. У Закарпатській області деформації у водозабезпеченні, до яких призвело необдумане втручання людини в довкілля, теж даються взнаки. Великі масштаби осушення земель, які раніше сприймали як досягнення, сьогодні загрожують безводдям. Проаналізуємо, як віддавати заборговане природі, аби виправити становище.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 23.03.2021 № 1061/5, яким внесено зміни до наказу від 16.04.2019 року № 1203/5 «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів», постанови про арешт/зняття з арешту коштів на рахунках боржників державні та приватні виконавці мають змогу направляти до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) без обмежень за категоріями стягнення.

Молодість — це час, коли в людини чи не щодня з’являються нові ідеї та плани. А енергія і завзятість до втілення їх у життя вирують. І дуже добре, коли ці ідеї спрямовано на те, щоб зробити життя цікавим і насиченим.

В останні роки свого життя, відвідуючи Україну, Петро Яцик не минав редакцію «Урядового кур’єра». Він цікавився життям колективу, тиражами видання, з інтересом ознайомився з творчим і технологічним процесами випуску газети. Чим пояснити таку увагу? Мабуть, тим, що саме на сторінках «Урядового кур’єра» з’явилася чи не перша в загальноукраїнській періодиці велика публікація про Петра Яцика. Цьому передувала історія мого знайомства з цією дивовижною людиною, нетиповим українцем, яким не переставав захоплюватися з перших хвилин знайомства.

Недавня пряма лінія з лідером Кремля вкотре підтвердила, що владний довічний правитель давно і стабільно перебуває в химерній паралельній реальності. Приміром, президент РФ, не кліпнувши оком, запевнив про немалу кількість російської вакцини «Спутнiк V», що її начебто поставляли і продовжують це робити жителям ОРДЛО, які перебувають під окупацією і контролем Росії. «По-моєму, 90 тисяч доз вакцин уже завезено… І додатковий обсяг буде поставлено…»