Майже шість років частина України Крим перебуває під окупацією Російської Федерації. І від початку анексії досі триває незаконне політичне, релігійне та кримінальне переслідування на його території проукраїнськи налаштованих місцевих жителів і представників корінного кримськотатарського народу.

Минав тільки перший рік «громадянської війни» на території українського Донбасу. Суботнього ранку 24 січня 2015 року два дивізіони реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» збройних сил Російської Федерації здійснили понад 120 пострілів некерованими реактивними осколково-фугасними снарядами в бік Маріуполя. Головною ціллю російських терористів у погонах був блокпост ЗСУ в селищі Виноградне, проте під потужний обстріл потрапив житловий мікрорайон Східний. Внаслідок використання важкої смертоносної зброї загинули 30 мирних жителів Маріуполя, більш як 90 осіб зазнали різноманітних поранень.

Від початку війни Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, чи простіше — Харківський шпиталь, прийняв біля 4 тисяч поранених бійців, а також надав допомогу 6 тисячам військових із бойовими травмами. Загалом же через заклад пройшло близько 26 тисяч військових, котрих доставляли з зони проведення бойових дій.

Консультують експерти:
Світлана Шута, заступник директора департаменту — начальник управління методологічного забезпечення Пенсійного фонду України;
Ганна Швець, начальник управління організаційної роботи, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Пенсійного фонду України;
Любов Бричок, заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України;
Богдан Ільяшов, адвокат, керуючий партнер АО «Ліга Права».

Останнім часом, гортаючи економічну літературу, різні наукові та експертні статті в інтернеті, натрапляю на матеріали, присвячені цікавій ідеї: центральні банки навіть найбільших за територією та населенням країн уже не потрібні. Мовляв, держава та фінансовий ринок, якщо не буде національних банків, нічого не втратить. Або навіть більше — розвиватиметься ще краще.

Минає третій тиждень після підписання контракту між Нафтогазом і Газпромом на п’ятирічний термін транзиту українською ГТС російського палива до європейських споживачів, а дискусії про те, хто виграв, хто програв, тривають. Це природний процес: кожен має право висловити точку зору. Я схильний до більш узагальнювального висновку з урахуванням припинення будівництва «Північного потоку-2», завдячуючи санкціям США, які допомогли Україні досягти домовленостей з Росією: поразки зазнали ті, хто затіяв антиукраїнські газопровідні проєкти і використав Газпром як інструмент геополітичних інтриг.

Господар Кремля Володимир Путін подав на розгляд російської держдуми анонсований законопроєкт про внесення поправок до Конституції РФ. Більшість цих поправок стосується внутрішньополітичних аспектів. Проте поправки до статті 79 закріпили в основному законі країни норму про нечинність норм міжнародного права у тих ситуаціях, коли вони суперечать національному законодавству і конституційному устрою РФ.

На Харківщині вже не перший рік укоренилася думка, що спроможною громадою можна вважати лише ту, де налагоджено систему надання соціальних послуг. Тож семінар, присвячений цій темі, зібрав у Чугуєві керівників та представників майже всіх ОТГ регіону. Місце обрано невипадково, оскільки саме Чугуїв визнано у цьому найкращим серед малих і середніх міст Харківської області, він входить до першої півсотні громад України.

Хто не пам’ятає комедію Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»! Не втримаюсь, аби не процитувати класика: «Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а у старих — Беруля!.. Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав — Беруля… Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля… Може, й Беруля!»

Колись на північному березі Дніпро-Бузького лиману з’явилося містечко Ачі-Кале. Його назва з турецької перекладається як «фортеця біля моря». Так і є. Згодом у нашій транскрипції місто стали називати Ачаків, Очаків.