Насильство у сім’ї й досі залишається поширеним явищем і за кордоном, і в Україні. За даними ООН, кожна третя жінка у світі відчуває це на собі — від економічного й фізичного до сексуального. У нашій країні таких, за останніми дослідженнями вітчизняних представників громадськості, понад 21%. Здебільшого це дівчата й жінки віком 15–49 років.

Кількість недобудов, зокрема й житлових, в Україні зростатиме щомісяця. Саме таку думку висловлюють експерти ринку останніми тижнями. Так, нещодавно керуючий директор компанії ARPA Real Estate Михайло Артюхов заявив, що вітчизняний будівельний ринок слабко захищає інтереси покупців нерухомості й доволі ліберально визначає відповідальність компаній-забудовників.

Ситуація, яка виникла в Черкаській міській раді 29 січня 2018 року під час голосування за бюджет на нинішній рік, безпрецедентна для України. Вона виходить за межі етики місцевого самоврядування. Невідомі молодики в масках заполонили сесійну залу, били депутатів усупереч законам і Конституції України, змушуючи їх голосувати за бюджет і запропонований склад виконкому. Хто їх запросив, за чиєю вказівкою так звані «тітушки» з’явилися на сесії, ще належить з’ясувати. Однак усе це, вважають правники, підпадає під чимало статей кримінального законодавства.

Коли війна ввійшла у твоє життя не кадрами з телевізора, а свистом куль над головою, розривами снарядів, кров’ю і смертю побратимів, стаєш іншим. Зовсім інакше сприймаєш життя, більше цінуєш його буденні прояви. «Урядовий кур’єр» неодноразово писав про повернення військових до мирного буття, але тепер вирішив відкрити постійну рубрику «Життя після АТО». У ній знайдете розповіді про шлях людей до омріяного в пеклі війни мирного життя, їхній досвід, перешкоди і здолання, втрати й біль. І звісно, про любов, яка тримає і рятує.

У Сумах черговий конфлікт. Спалахнув він на одній з околиць обласного центру — Баранівці, яка справедливо вважається ледь не курортною зоною. Бо й справді: поряд Псел, мальовничі пейзажі, тиша. І красиві ліси, переважно соснові, які не тільки додають мікрорайону свіжого повітря, а й створюють особливу відпочинкову ауру. Саме оті віковічні сосни і стали об’єктом непорозуміння й протистояння між місцевими жителями та лісівниками.

Українці звикли шукати правди в судах. І хоч вітчизняній Феміді більшість громадян не довіряє, до європейських інституцій у них неабияка повага. У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) розглядають чимало скарг від наших співгромадян. Часто українці отримують позитивні рішення ЄСПЛ. Щоправда, після того, як людина отримала рішення на свою користь, ще потрібно домогтися його виконання на батьківщині. Як у цьому напрямі рухається Україна, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

Про особливості пошукової роботи та інші проблеми сімей осіб, які зникли безвісти, говорили учасники круглого столу, що пройшов у Сєверодонецьку з ініціативи Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Попри те що механізми пошуку зниклих безвісти в Україні є, вони не повністю адаптовані до ситуації, яка виникла внаслідок конфлікту. Її можна поліпшити і на національному, і на регіональному рівні, вважають іноземні фахівці, серед яких координатор роботи з питань зниклих безвісти МКЧХ Мар’яна Чакон і регіональний судмедкоординатор МКЧХ Марія Долорес Морсійо-Мендес. 

Один із присутніх на заході чітко озвучив величезні масштаби репресій. «Я виріс у цьому краї, часто спілкувався з грецькими родинами і, на жаль, не пам’ятаю жодної(!) з них, якої б не торкнулася ця трагедія». Справді, сумнозвісна «Грецька операція», що забрала багато життів наших співвітчизників, на думку фахівців, має всі ознаки геноциду, як і Голодомор 1932—1933 років. 

Здавалося б, після заяви віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка про те, що ситуацію з опалюванням Сміли врегульовано (див. «УК» за 16 січня ц.р.), у місті не може більше виникнути жодних екстремальних ситуацій. Однак, як стало відомо з інформації прес-служба міськради, вранці 1 лютого ПАТ «Черкасигаз» відімкнуло від газопостачання всі котельні міста.

Частка внутрішньо переміщених осіб із Криму значно менша, ніж із зони проведення АТО. Точної офіційної статистики щодо них немає. За даними волонтерів і громадських організацій, їх нині близько 35—40 тисяч. Саме переселенці з півострова часто не реєструються, адже це здебільшого молодь, яка самотужки знаходить роботу і житло на підконтрольних українській владі  територіях і не має потреби, як переселенці з Донбасу, звертатися по допомогу від держави.