Цього разу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман взяв за головну тему заходу підтримку реформ і подальші зміни в державі. Він нагадав, що капітальний ремонт країни вже дає хороші результати. Головне, об’єднуватися заради найактуальніших для держави рішень: зокрема затвердження проекту державного бюджету на 2018 рік та ухвалення в другому читанні пенсійних законопроектів. Їх розгляд відбуватиметься наступного пленарного тижня. «Ми подолали кризу, втримали ситуацію. Ми прийшли створювати, робити все те, що може позитивно впливати на життя громадян», — означив позицію Володимир Гройсман. 

Маріуполь — рідне місто 46-річного протоієрея Української православної церкви Київського патріархату Владислава Літвінова. Він тут народився, ходив до школи, спілкувався з друзями, тут народилися і живуть його 93-річна бабуся Поліна Степанівна, мама Алла Володимирівна, дружина, маленька дочка, тут поховано його батька. Він дуже добре знає місто, кожен його закуток. І це стало у пригоді три роки тому, але про це потім. 

Сучасне аграрне виробництво неможливо уявити без прогресивних технологій, які вже активно використовують провідні аграрні компанії України. Проте відчувається гострий дефіцит відповідних кваліфікованих фахівців. Про заповнення цієї прогалини, практичну роботу з підготовки молодих спеціалістів — дипломованих інженерів «УК» розповів декан інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Михайло ДОВЖИК. 

Так, сміття можна використовувати з великою користю. Правда, поки що не все. Про це більше знає активістка екологічного руху черкащанка Лідія Криштоп. Ще навчаючись в університеті, студентка замислювалася над проблемою перероблення сміття. Закінчивши навчання, разом з іншими молодими активістами почала втілювати свої наміри в конкретні проекти. У Черкасах, де вона живе, проблема відходів останніми роками особливо загострилася: термін експлуатації сміттєвого полігона завершується, надають великі бюджетні кошти на побудову нового. Тим часом, наголошує Лідія, у багатьох країнах їх будувати й використовувати вже заборонено. Отож потрібно якось переборювати традиційну байдужість городян до сортування побутових відходів, їхньої утилізації. 

За роки незалежності в Україні промайнуло стільки різнокольорових політиків, партійних і безпартійних депутатів, урядовців і державних діячів, що всіх їх, мабуть, не згадають і історики з журналістами, які досліджують цей період. Колоритні і скандальні, популісти і шантажисти, політичні довгожителі й технічні кандидати. Одні вже погасли на владному небосхилі, інші й далі метушаться на печерських пагорбах. 

Про красу і природну неповторність Кінбурнської коси, розташованої на території Херсонської й Миколаївської областей, не раз писав «УК». Цей півострів як місток між Чорним морем і Дніпро-Бузьким лиманом став місцем прощі романтиків 1960—1970-х років. Тамтешня атмосфера надихала людей творчих і тих, хто полюбляв відпочивати якнайдалі від цивілізації. Нині незаймана місцевість вабить інших: ділків, забудовників, любителів джипінгу, прихильників розвитку туризму. І кожен хоче обрати для себе на косі якнайкраще місце. 

«Справа Ахтема Чийгоза — черговий вирок Росії, яку на найвищому міжнародному рівні — ООН — визнано окупантом. Можна незаконно обмежити свободу, але волю і правду ніколи не зломити! Можна окупувати чужу землю, але вона горітиме під ногами і пектиме аж до її визволення», — так Президент Петро Порошенко відреагував на репресії окупаційної влади Криму стосовно громадянина України Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу. 

Начебто все добре: ще пригріває ласкаве сонечко, на вулицях — гарно одягнені перехожі. Хоч і не так щедро, як сподівалися, та вродила нива: тож будемо з хлібом. Принаймні коровай із зерна нового врожаю до Дня Незалежності України скуштували. І паради вишиванок у найрізноманітніших форматах провели… 

Банківське майбутнє, а особливо перспектива поновлення масового кредитування основи нашої економіки — малого та середнього бізнесу (МСБ) завжди хвилюють українське суспільство. Що ж вимальовується на цьому важливому ринку на початку осені 2017 року? Як банки виживатимуть та чи надаватимуть кредити МСБ, які матимуть попит? На які ризики наражаються керівники таких підприємств, отримуючи різноманітні позики від фінансових установ? 

Найчисленніший на сьогодні улов на підконтрольній владі Луганщині бійці групи підводного розмінування Міжрегіонального центру швидкого реагування (МЦШР) м. Ромни Державної служби з надзвичайних ситуацій підняли із Сіверського Дінця поблизу села Привілля: 36 одиниць снарядів калібру 152 міліметри. А найважчою знахідкою поки що залишається снаряд «Смерч» (300 мм, 7,6 метра завдовжки), який довелося піднімати з річки Айдар біля села Передільське Станично-Луганського району. Скільки ще в річках зони АТО смертоносного заліза, не береться передбачити навіть начальник відділення групи підводного розмінування старший лейтенант Володимир Гуславський.