«Антикорупційні» альтфатери (сміттєві баки) не раз ставали у Чернівцях улюбленою зброєю боротьби громадських організацій із чиновниками і посадовцями. Збурені активісти виставляли їх перед облдержадміністрацією й обласним управлінням МВС. Щоправда, лише для антуражу. Але якось натовп таки кинув у контейнер і прокотив центральною вулицею одіозного керівника одного з лікувальних закладів міста. Опинився він там не випадково. Трудовий колектив і пацієнти неодноразово звинувачували його у хабарництві й розпалюванні конфліктів. 

Часто доводилося чути нарікання, що наші військовослужбовці недостатньо забезпечені харчами й амуніцією, особливо в нинішніх умовах. Про це заговорили і в Міністерстві оборони, щоправда вже тепер, коли ситуація почала поліпшуватися. Провал у речовому забезпеченні армії був відомий усім військовим високопосадовцям, які зауважували, що коштів лише 49% потреби, а кількість солдатів стрімко зростає, тому швидко це зробити не можливо. Однак виявилося, що фінансування закладали і на абсолютно не потрібні речі. 

Перший місяць літа — пора сінокосів. Завдяки квітневим і травневим дощам луки цього року розкошують. А чи буде врожайною хліборобська нива, значною мірою залежить від того, як складуться погодні умови у червні. Червень урожай замовляє, стверджує народна мудрість. 

Із настанням весни, коли з усіх боків повиповзали купи сміття, раніше прикриті снігом, знову загострюється питання, що робити із твердими побутовими відходами. У Закарпатській області, попри багаторічні розмови, не звели ще жодного сміттєпереробного заводу. Обмежуються складуванням і в кращому разі сортуванням сміття. Іншими словами, є тактика, нема стратегії. 

Пригадую, коли вчився у третьому класі, одного дня до нашого сільського клубу приїхали якісь люди з району. Сусідка тоді сказала моїй матері, що вони набирають учнів до музичної школи. Я мріяв навчитися грати на піаніно ще змалечку, але, зваживши на фінансові можливості матері (окрім мене, вона сама виховувала ще моїх брата і сестру), вирішив проситися до класу баяна — інструмент дешевший. Але то було лише моє рішення. Не сказавши нічого матері, я побіг до сільського клубу. Знайомство із районними гостями закінчилося для мене прийняттям до музичної школи. 

У День прикордонника Президент і Прем’єр-міністр привітали захисників рубежів рідної землі із професійним святом. Перші особи держави вшанували мужніх, відданих, міцних та незламних воїнів, для яких безпека держави є справою життя, і побажали стійкості, витримки, завзяття та віри у власні сили.

Петро Порошенко з нагоди свята відвідав мобільний прикордонний загін у Бортничах під Києвом і вручив державні нагороди, ключі від квартир та передав військову техніку захисникам Батьківщини. Державними нагородами глава держави відзначив 29 воїнів, які брали участь в АТО. 

На війні кожна хвилина миру на вагу золота. Про це добре знає екіпаж танка старшого прапорщика Володимира Ханча з позивним «Хан». Тож у базовому таборі бійці не марнують вільний час. Необхідно привести до ладу бойову техніку, відіспатися, адже за тиждень вони знову вирушать на передові позиції. 

Волонтера з Черкас Валерія Макеєва бойовики затримали торік у серпні, коли той вів переговори про визволення українських полонених на Луганщині. Без пояснень та будь-яких вимог волонтера ув’язнили на понад три місяці, про що свого часу розповідав «УК» («Сто днів у полоні», 11 грудня 2014 року). Згодом після допитів, нелюдських знущань окупанти… вибачилися й відпустили. Щоправда, потім довелося чимало лікуватися. 

Книжка французької журналістки Софі Ламброскіні «Les Ukrainiens» («Українці») ще пахне фарбою. Проте в її рідній Франції читачі вже придбали понад дві тисячі примірників. Сама Софі, яка 10 років живе і працює в Києві, презентувала власне дослідження в кількох українських містах. 140 сторінок щирого пізнання француженкою українців уже, сподіваюся, змінили чиїсь стереотипи. А комусь просто додали інформації про Україну. 

Коли читаєш про можновладців у інших містах і країнах, які поміняли службові автівки на велосипеди, починаєш вірити в чудеса. Адже досі на вулицях Чернігова, приміром, розсікали лише обвішані торбами з городиною дачники. І ще екстремали бавилися на високих східцях місцевого драматичного театру. Тепер як одна з прикмет важливих перемін подекуди в обласному центрі з’явились місця для паркування велосипедів. Та не скажеш, що вони користуються величезною популярністю. Напевне, жителі міста ще не звикли до таких зручностей.