АКТУАЛЬНО. Навіть якщо вибори не відбудуться за певних обставин на дільницях деяких населених пунктів,  це юридично не вплине на їхню загальну легітимність

Україна виконує Женевські домовленості у частині звільнення адміністративних будівель. Доказ цього навів днями членам спеціальної моніторингової Місії ОБСЄ в Україні та представникам від учасників Женевської зустрічі у приміщенні Київської міської державної адміністрації керівник цієї структури Володимир Бондаренко. До присутніх він звернувся зі словами: «У столичній держадміністрації здійснюються ремонтно-відновлювальні роботи, жодних інших сторонніх осіб у приміщенні немає. Нині тут перебувають лише ті активісти Майдану, які виконують ремонтно-відновлювальні роботи. Приміщення ніким не захоплене, воно готується прийняти нову владу, обрану на демократичних виборах, які відбудуться 25 травня у столиці».

Погодні умови в квітні й травні завше були під пильною увагою трудівників села. Особливо тішили хліборобів весняні дощі. Про це свідчать хоча б такі давні прислів’я: «Квітень з дощами — будемо з харчами», «Як на дощ багатий май — буде щедрий урожай». Оскільки минула зима була малосніжною, то дощова погода у весняні місяці поповнила б запаси вологи.  Особливо зараз, у розпал весняно-польових робіт. За народними прикметами, майбутній урожай великою мірою залежить зокрема і від погодних умов травня. Здавна старі люди обирали для своїх спостережень у травні такі дні церковних свят: Луки (5),  Юрія Весняного (6), Бориса і Гліба. Борисів день  (15),  Миколи Літнього (22), Мокія (24),  Пахома-Бокогрія (28). 

Пам’ятаєте казку про мужика, який продав корову за ціною кози? А все тому, що гендлярі змовилися й усю дорогу до ярмарку казали йому, що за возом його плентається саме коза. Раз так на десятий мужик у це вже й повірив. 

 Минулої п’ятниці з’явилася інформація про зникнення зв’язку із членами Місії ОБСЄ, які перебували у Донецькій області і яких, можливо, захопили терористи. Згодом цю інформацію підтвердило Міністерство внутрішніх справ.

«Я завжди говорив і ніколи не відмовлюся від своїх слів, що найцікавіші люди живуть у Росії», — слова колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, який нещодавно пішов із життя, лише підтверджують думку, що поняттям «загадкова російська душа» переймаються не тільки на євразійському материку, а й навіть у далекій Латинській Америці. 

Анексія Криму й дестабілізація ситуації в Донецькій та Луганській областях озброєними диверсійними групами негативно вплинули на український фінансовий ринок. Різко девальвувала гривня, помітно зросли ціни на товари та послуги і, відповідно, вартість споживчого кошика для населення. У скрутний для України час, на думку керівництва Дніпропетровської області, успішний соціально орієнтований бізнес мусить продемонструвати приклад соціальної відповідальності. Зокрема такими на Дніпропетровщині є фінансово-промислові корпорації, що діють у гірничо-металургійному комплексі, енергетиці, машинобудуванні. Обласна влада веде роз’яснювальну роботу і перемовини з директорами й акціонерами великих промислових підприємств, а також з успішними бізнесменами великих компаній щодо можливостей підвищення особистих доходів громадян. 

Вибух на Чорнобильській атомній поставив майже нерозв’язну тоді проблему: зберегти життя і здоров’я людей. Адже досвіду, наукових напрацювань бракувало. Тому 1 жовтня 1986 року було створено Науковий центр радіаційної медицини. До нього входять три інститути, кожен з яких є спеціалізованою науково-дослідною установою: Інститут радіаційної гігієни і епідеміології, Інститут експериментальної радіології, Інститут клінічної радіології. А також клініка та дві поліклініки радіаційного реєстру. Щорічно в установі проходять обстеження та лікування до 19 000 дорослих та дітей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема понад 600 осіб з онкогематологічною патологією. Для багатьох ліквідаторів тут, без перебільшення, продовжують життя.

А як живеться державній установі? На запитання «УК» відповідає генеральний директор ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини» Димитрій БАЗИКА. 

Після анексії Криму вся приватна власність, зокрема підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. На думку експертів, необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання витрат для представників середнього і великого  бізнесу. 
Багато сподівань щодо розв’язання кримських бізнесових питань покладали на спеціальне законодавство України. Так, 15 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України  №4473 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — закон). Відповідно до його положень, на території Криму право власності охороняється згідно із законодавством України. Окрім цього, встановлено, що за підприємствами, установами та організаціями зберігається право власності на майно, зокрема на нерухоме, і земельні ділянки, що розташовані на території Криму.

Організувати роботу з позачергових виборів Президента України 25 травня так, щоб ці вибори були підготовлені та відбулися на найвищому рівні, закликав голів та секретарів окружних виборчих комісій під час навчального семінару-наради з питань організації виборів голова ЦВК Михайло Охендовський. Ця робота проходить у непростій ситуації, яка склалася в нашій державі, і голова ЦВК звернув увагу на те, що у цих виборів вистачає ворогів. «Чи не щодня ми чуємо твердження окремих політиків та так званих експертів, що вибори не відбудуться, що їх необхідно скасувати, відкласти чи перенести до кращих часів. Але прибічників проведення виборів, людей, які розуміють, що вони — єдиний засіб утвердження у нашій державі правопорядку на визначених Конституцією засадах, відновлення її авторитету на міжнародній арені, незрівнянно більше і в Україні, і у всьому світі».