До теми, чому не використовують за призначенням житло, побудоване для людей із зони техногенної катастрофи в селищі Солотвино на Тячівщині, «Урядовий кур’єр» звертався вже не раз. Нині ці будівлі використовують, нарешті, за призначенням: у них живуть вимушені переселенці із зони бойових дій. Наш кореспондент поїхав у Солотвино і подивився на нинішнє життя житлового кварталу, який так довго чекав на своїх мешканців.

Тривала війна не зробила українців байдужими до стану довкілля. Нав­паки, в областях тепер ретельніше контролюють рівень забрудненості води й повітря. На Полтавщині з травня по жовтень проводили кампанію з ліквідації амброзії, яка спричиняє в людей алергію, використовуючи для цього агротехнічні, механічні, біологічні й хімічні методи.

У межах програми фітосанітарних заходів із ліквідації регульованих шкідливих організмів на території Полтавщини на 2019—2023 роки впродовж сезону провели десятки обстежень старих ділянок її поширення.

 Якщо будете в Рівному, то в центрі міста неодмінно зустрінете цього чоловіка: стрункий, підтягнутий, із козацькими вусами, в елегантному пальто та своєму неповторному крислатому капелюсі. Одразу видно: перед вами — митець. Це заслужений діяч мистецтв України завідувач кафедри музичного фольклору Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ) краєзнавець і поет, лауреат не одного десятка різноманітних титулів та нагород Богдан СТОЛЯРЧУК. Утім, до регалій та слави він цілком байдужий. А ось вогник цікавості, неймовірної працездатності та, сказати б, легкості на підйом не згасає: таким він був у 40, 50, 60… Таким є і в поважних 75.

 110 років тому з’явився друком науково-фантастичний роман шотландського письменника Артура Конан Дойла «Загублений світ». Читаючи розповідь про карколомні пригоди експедиції науковців на віддалене і загублене гірське плато, де, немов у гігантській камері схову, збереглися реалії прадавнього допотопного життя, ніхто з нас навіть уяви­ти не міг, що у ХХІ-му столітті щось подібне очікуватиме і наших сучасників. Крім того, не десь на краю світу, а майже в центрі Європи.

 Останніми роками на Тернопільщині старовинні двері стали для краян своєрідним вивіренням позиції щодо збереження культурної спадщини. Є, на жаль, ті, хто на власний розсуд може демонтувати двері, що витримали століття, а є, на щастя, ті, хто не лише збуджує громадську думку у відновленні предметів минулих епох, а робить усе можливе для збереження давнього вигляду міста.

З січня 2022 року в Україні стало на одну державну установу більше. Ініційована громадським сектором мережа «Шкіл супергероїв», яка протягом семи років реалізовувала освітні програми в дитячих лікарнях за підтримки міжнародних організацій, соціально-відповідального бізнесу, неурядових організацій та волонтерів, нарешті отримала державний статус і фінансування. До початку широкомасштабного вторгнення новостворений державний заклад «Школа супергероїв» встиг тільки пройти реєстрацію. Здавалося, що  роботу відкладуть до кращих часів, але громадська організація, яка сім років виношувала найуспішніший освітній проєкт у лікарнях, не дала йому завмерти, а навпаки адаптувала роботу під час війни та навіть відкриває нові напрями. 

 Цьогоріч опалювальний сезон на Полтавщині стартував у двадцятих числах жовтня, хоч і лякали, що він розпочнеться на кілька тижнів пізніше. Місцева влада на цей крок пішла, щоб зберегти енергетичну мережу. Як тільки нічна температура опустилася нижче +8 градусів, населення почало масово вмикати електрообігрівачі й використання електроенергії різко збільшилося. У Полтаві й дотепер в окремих районах світло вимикають по кілька разів на добу. З подачею тепла в багатоквартирні будинки, споживання електрики вдалося зменшити.

 Ще донедавна він вимагав гроші в підприємців під виглядом еколога в селищі Драбів на Черкащині, а нещодавно раптово переїхав у Херсон і займається там пропагандистською діяльністю, закликаючи до вбивства українців. Ось така трансформація відбулася в житті Анатолія М., який нині спів­працює з окупаційною владою та діє на користь країни-агресора. Викривати подібних пройдисвітів намагаються активісти, зокрема дані про цього знайшлися в телеграм-каналі «База зрадників по Херсону та півдню України».

 Відколи отримав у подарунок від родичів кавову машину, став ретельніше і уважніше ставитися до води, зокрема тієї, якою заправляю техніку. Мене попередили: осад водопровідної швидко зробить свою справу, тож краще купувати у пляшках, вона хоч і дорожча, однак проходить кілька рівнів очистки і значно якісніша. Це правда. Навіть за кілька місяців у чайнику не залишається осаду та й за смаком вона набагато м’якша і приємніша. 

 Маємо безліч прикладів того, що вимушені переселенці-підприємці з окупованих рашистами у 2014 році Донецька, Єнакієвого чи Горлівки, відновивши свій бізнес, працюючи в тилу, активно наближають перемогу над ворогом. Після 24 лютого до цієї гуманітарної діяльності також долучилися недавні жителі розтрощеного й загарбаного рашистами Маріуполя чи міст Краматорськ, Слов’янськ і Бахмут, які самовпевнені кремлівські стратеги планували захопити за тиждень-другий, однак штурмують і обстрілюють досі.