Зустріч Президента Петра Порошенка з представниками волонтерського десанту Міністерства оборони Тетяною Домановою, Артуром Переверзєвим, Павлом Кирієнком, Анастасією Ковальовою та Вадимом Малородом стала доволі знаковою для подальшого зміцнення обороноздатності країни. Усі вони, а також міністр оборони генерал армії Степан Полторак і заступник глави Адміністрації Президента Андрій Таранов стали свідками того, як Петро Порошенко підписав Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». 

Одне з важливих завдань, поставлених перед урядом після Революції гідності, — дебюрократизація і дерегуляція. Це мало стати для українських підприємців та іноземних інвесторів сигналом про те, що країна змінюватиметься. Адже протягом останніх 25 років наша країна, на жаль, не могла похвалитися хорошими умовами ведення бізнесу. Водночас громадяни демонстрували справді унікальні приклади того, що навіть усупереч усім складнощам вони можуть успішно вести бізнес. У країні нині зареєстровано понад 3 мільйони суб’єктів підприємницької діяльності — це як фізичні, так і юридичні особи. Попри складну регуляцію, бюрократію, корупцію, яка існувала впродовж 25 років у державному секторі, українці виявилися одними з найпідприємливіших серед жителів країн Євросоюзу. 

Підготовку міжгосподарських зрошувальних систем до роботи цьогоріч завершено вчасно — до 1 квітня. Заплановано полити 680,2 тис. га. Станом на 1 червня підрозділи Держводагентства уклали договори на полив 393 тис. га. А 91 тис. га ранніх сільгоспкультур уже отримала потрібну вологу. Ці цифри дають підстави стверджувати, що водогосподарники готові до подачі води у цьогорічному вегетаційному періоді. 

Напівпорожні або майже порожні класи до вересня мають зникнути з українських шкіл. У педагогів та громад залишається кілька місяців, щоб провести так звану оптимізацію. Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації оголосив конкурс, виробив рекомендації. Але свої пропозиції дали тільки три території з 12 — Троїцький, Станично-Луганський і Сватівський райони, хоч ставку насамперед робили на об’єднані територіальні громади, яких в області поки що дві: Новопсковська та Білокуракинська. Але від них ініціативи не було. І якщо в Білокуракинській обговорюють створення трьох опорних шкіл, то в Новопсковській навіть нічого не планують. Хоч тут до місцевої селищної ради приєдналася Осиновська сільська рада, на території якої розташовані п’ять населених пунктів і село Макартетине, де у школі лише 15 учнів. 

Фахівці вітчизняного аграрного машинобудування, які пережили різні часи, зокрема кризу й реорганізації, називають Уманьферммаш заводом-феноменом. Типове вузькоспеціалізоване підприємство радянських часів, що випускало три види техніки для ферм, за всіма ознаками мало загинути, оскільки вироблена продукція стала неліквідною, адже під час кризи 1990-х тваринницька галузь першою потрапила під ніж. Були й наступні економічні кризи, що спричинили закриття багатьох підприємств. Цей завод вижив завдяки тому, що зумів у рекордно короткі строки перебудуватися і освоїти випуск нових видів продукції. І не тільки вижив. Нині ПАТ «Уманьферммаш» — одне з провідних підприємств галузі, промисловий гігант, від якого значною мірою залежить формування бюджету міста. ПАТ гарантує своїм працівникам надійні й досить пристойні заробітки, регулярно надає кошти на розвиток міської інфра?структури. Завод активно будує житло. За роки незалежності України Уманьферммаш здав в експлуатацію 1201 квартиру, з яких 764 надав людям безкоштовно, а решту — в безвідсотковий кредит до 2025 року. 

Непросто збирати геополітичні пазли за повідомленнями ЗМІ. Не всі складові картинок під рукою, чимало прогалин і неправильно підігнаних елементів. Трапляються миті, коли здається, що весь світ солідарний з Україною проти агресивного Кремля. І розчаровуємося, коли лідери окремих країн повертаються до нас спинами, братаючись із Москвою. 

Пісні українською мовою нині займають лише 5% ефіру українських радіостанцій. Натомість російською — 40%! Причому дані двох досліджень — громадського руху «Простір свободи» й активного автора «Порталу мовної політики» Станіслава Свідлова майже однакові. Та й наші читачі самі мають змогу перевірити достовірність цих цифр, увімкнувши свій радіоприймач.

Таке засилля російської власники радіостанцій зокрема мотивують тим, що «український пісенний продукт не має споживача» та «бракує якісної українськомовної музики». Ці аргументи вони наводять, намагаючись заблокувати ухвалення законопроекту №3822, обговорення якого тривало протягом півроку, внаслідок чого фінальна версія пропонує поетапне введення квот на звучання українських пісень від 25% протягом першого року, 30% — протягом другого та 35% — починаючи з третього року його вступу в дію. А також трансляцію української музики рівномірно протягом доби, а не у «зручний час», яким багато радіостанцій вважають глупу ніч. Не буде й жодних винятків для так званих нішевих радіостанцій, оскільки вони призведуть до спекуляцій і нівелювання закону загалом. 

Зібрання уряду розпочалося вітальним словом з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман присвятив п’ять хвилин потребі турбуватися про найменших у нашій країні громадян, дбати про їхні права, створювати нормальні умови для життя й розвитку. Він вважає справедливим наміром щодня присвячувати час для створення якісніших умов життя українських дітей. У цьому розрізі головне — пам’ятати про особливі дитячі потреби, наприклад, гідні умови перебування в дитячому садку, якісну шкільну освіту, розвиток здібностей у ранньому віці. У ході заходу увага міністрів фокусувалася на двох питаннях: оздоровлення неповнолітніх українців та успіхи й невдачі, які виникли в результаті запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro.

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті Всеукраїнського дитячого форуму «Діти змінюють світ», який відбувся у столичному «Мистецькому Арсеналі» з нагоди Дня захисту дітей. На форум зібралися  лідери учнівського самоврядування та переможці всеукраїнських олімпіад з усіх областей України. У тематичних групах діти обговорювали питання про те, як учитель може допомогти учневі бути по-справжньому вільною людиною і по-справжньому навчатись, як плекати творче мислення у школярів і як школа може навчити дітей бути проактивними і небайдужими громадянами своєї країни. 

Які мають бути їх обсяги? Чи допоможе Європа з їх створенням? Як здійснюватиметься фінансування, хто і в яких випадках може скористатися резервами? Як забезпечити їх якість? Ці та інші питання обговорювали днями представники Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС), Міжнародного енергетичного агентства, Агентства резервів нафти Словаччини з головою Держрезерву України та учасниками українського ринку.