Підприємства, які для попередньої влади були, так би мовити, чужими, сповна відчули на собі, що таке економічна дискримінація. Особливо це стосується Запорізького, Стаханівського та Нікопольського феросплавних заводів. Владні структури, замість преференцій для вітчизняних виробників, діяли з точністю до навпаки — штучно ускладнювали роботу тих українських підприємств, які вони прагнули довести до банкрутства, щоб потім наближені до влади клани забрали їх за безцінь. Про перипетії та перешкоди, які довелося протягом останніх кількох років долати феросплавним підприємствам, боротьбу їхнього керівництва за долю трудових колективів можна написати цілу книгу.  

Цими днями в наших школах відзначають свято Останнього дзвоника. Зворушує до сліз, коли бачиш, що саме цього року багато хто — й учні з батьками, й учителі — прийшов на урочисті лінійки у вишиванках й зі щирим натхненням підхоплює слова Державного гімну. Водночас дуже непокоїть те, що в «гарячих» східних областях акомпанементом до свята замість традиційного вальсу стає стрілянина. Тож хай запанує мир в усій країні. Тільки в такому разі майбутньому випускників нічого не загрожує. 

Учора одне зі столичних відділень Ощадбанку опинилося в центрі уваги преси. Голова Верховної Ради, в. о. Президента Олександр Турчинов придбав там казначейські зобов’язання «Військові» для підтримки української армії на суму 20 тисяч гривень.

Ворога віч-на-віч повинен зустрічати солдат. Такі правила війни. Але терористи у Слов’янську воюють не за правилами.

2 травня цього року біля Слов’янська на мосту через річку Сухий Торець бійці 95-ї аеромобільної Житомирської бригади побачили, що сепаратисти використовують жінок як живий щит. Саме тоді солдат військової служби за контрактом Петро Коваленко загинув від ворожої гранати, взявши на себе всю її ударну силу і численні осколки, тим самим зберігши життя сімох товаришів. 

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час відкриття церемонії вручення премій Кабінету Міністрів імені Лесі Українки та Максима Рильського за 2013 рік пригадав такий випадок. На столичному Хрещатику, коли облаштовували місця для книжкової виставки просто неба, до робітників підійшла жінка. 

Що робити, коли наш двигун — серце — перекачує кров справно, а судини не справляються зі своїм завданням? Як боротися із сезонними, погодними та іншими специфічними проявами в судинній системі людини? На ці та багато інших запитань відповідає начальник клініки судинної хірургії Головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю, ангіохірург вищої категорії полковник медичної служби Володимир РОГОВСЬКИЙ. 

Що фармвиробництво — прибутковий бізнес, знають усі. Тож бажання окремих спритників нажитися за рахунок фальсифікації лікарських засобів (ЛЗ), попри кримінальну відповідальність за таку діяльність, змушує їх забувати навіть про перспективу провести решту життя за гратами.

В Україні діють і доморощені шахраї, яким кортить поживитися за чийсь рахунок, і гастролери, які сплять і бачать, як «надути» надто довірливих українців. Зрозуміло, що найчастіше підробляють найбільш розрекламовані ліки. А на окремому щаблі — медичний спирт, без якого не обходиться жодна лікарня і який дуже «поважають» різного гатунку «спритники». 

На вимогу МВФ Мінфін шукає шляхи оптимізації бюджету. Вчергове в поле зору фінансистів потрапив агросектор, де найкращі показники зростання серед галузей за останні роки і діє спеціальний режим оподаткування. Дискусія під час круглого столу «Реформування системи держпідтримки сільгоспвиробників: чого чекати в 2015 році» була гарячою. 
За словами  начальника відділу ПДВ управління податкової політики Мінфіну Лариси Невінчаної, відомство вивчає можливість оптимізації бюджету шляхом перегляду або скасування податкових пільг у деяких галузях, зокрема і в агросекторі. 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ:

Правда — лише для своїх?

«Руський витязь» київського роду

Другий чи третій фронт?

Нині юнацтву видається, що призначення хустки — суто функціональне. Та насправді в Україні це не просто головний убір жінки. Навпаки, хустка широко використовувалася не тільки в побуті, а й обрядах, а ще символізувала рідну домівку, кохання і материнську любов. Наприклад, ще у 70-80-х роках минулого століття в моєму рідному селі на Одещині хлопця, який запрошував прийти відсвяткувати його проводи до армії, перев’язували хусткою. І тугенько, щоб повернувся живим і здоровим. Поверх іншої в’язали своєю у кожному дворі, в який він заходив. Село мале, та пройшовши його все, юнак відчував, що від хусток і добрих побажань груди ставали, як щит.