-
Митець корабельного краю
У Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна відкрито персональну ювілейну виставку заслуженого художника України члена Національної спілки художників Анатолія Завгороднього. Митця не стало у 2009 році, виставку організувала його донька Ганна, яка надала для експозиції частину робіт із приватної колекції родини. Тут представлено понад 100 картин, написаних із 1950-х років до 2005-го.
-
Духмяний аукціон
Учасники пряничного фестивалю, який на вихідних утретє пройшов в Ужгороді, не тільки пекли пряники, прикрашали вироби з них, а й торгували заради допомоги дітям.
-
Плекаймо паростки милосердя
У багатьох оселях православних українців поряд з іконами Ісуса Христа й Божої Матері можна побачити ікону Миколи Чудотворця, якого шанують і прославляють за милосердя. Він був дуже заможним, але так любив ближніх, що все своє майно роздав нужденним. Та й до цього ніколи не проходив мимо людського лиха. А оскільки не хотів наживати слави на чужому горі, то допомагав усім таємно.
-
Кадрові питання
Президент України
звільнив:
призначив:
-
Українки, якими захоплюється людство
Щиро, гучними й тривалими оплесками вітали учасники урочистого засідання Товариства Червоного Хреста України двох наших співвітчизниць, яким у КМДА вручили найпрестижнішу та найпочеснішу світову нагороду для сестер милосердя — медаль імені Флоренс Найтінгейл. Своєю роботою та допомогою постраждалим від російської агресії на сході України та під час надзвичайних ситуацій цю нагороду заслужили голова Дніпровської та Хортицької районних організацій Червоного Хреста в Запорізькій області Валентина Басова та голова Станично-Луганської районної організації Червоного Хреста в Луганській області Наталія Яковлева.
-
Генеральний план — під ялинку
Добігає завершення 2019-й, а разом з ним спливає термін чинності генерального плану Києва. Його розробили ще наприкінці минулого тисячоліття, у 1997-му. Затим ще довго допрацьовували, тож офіційно ухвалили лише 2002-го. Автори плану зазначали, що розрахували показники до 2020-го. Нині він уже стукає у двері.
-
Відносини міцнішають і виходять на новий рівень
Після протокольних процедур, особистих переговорів лідерів і у складі делегацій у присутності глав держав Володимира Зеленського та Ільхама Алієва було підписано українсько-азербайджанські двосторонні документи. Під протоколом про наміри між містом Одеса (Україна) та містом Гянджа (Азербайджанська Республіка) підписи поставили Надзвичайний і Повноважний посол України в Азербайджанській Республіці Владислав Каневський та Надзвичайний і Повноважний посол Азербайджанської Республіки в Україні Азер Худієв.
-
А хто відроджуватиме виснажені українські чорноземи?
Коли один з нас приїхав до Великої Знам’янки в Запорізькій області, дерибан «сараїв» — телятників, корівників та інших виробничих приміщень на вулиці Степовій, які донедавна належали агрофірмі «Скіф», був у самому розпалі. Понад 220 власників майнових сертифікатів, об’єднавшись у комітет пайовиків, силоміць повертали собі те, що їм належало, як вважали, за законом після розпаювання колись процвітаючого, заможного радгоспу «Іллінський», переоформленого у приватний «Скіф». Демонтували та різали все, що можна було використати у власному господарстві або здати на металобрухт. Уже вечоріло, але розгардіяш тривав.
-
Валерій ПУХАЙ: «Країна потребує виваженої промислової політики»
Попри загальну тенденцію до зниження чисельності членів профспілок, зумовлену зміною структури зайнятості, зниженням чисельності працівників, глобалізацією економіки, профспілки залишаються на сьогодні впливовою політичною силою в Україні, тією щукою, яка не дає карасям дрімати. Такий висновок випливає з інтерв’ю, яке «Урядовому кур’єру» дав голова ради Полтавської обласної організації профспілки машинобудування та металообробки України Валерій ПУХАЙ, якого нещодавно обрали заступником голови ЦК галузевої профспілки.
-
Приклад трьох фараонів
Історія — наука вельми повчальна для тих, хто вміє правильно розуміти її уроки. Ось і ми нагадаємо про цікаві події, які сталися дуже давно, понад три з половиною тисячі років тому.
У XVIII столітті до нашої ери північ Єгипту завоювали кочовики, яких греки назвали гіксосами (як вони звалися насправді і хто такі були, достеменно не відомо). Південь Єгипту лишився формально незалежним, але дуже потерпав від небажаних сусідів — єгиптяни мусили сплачувати гіксосам данину, ті ще й зайняли гирло Нілу, перепинивши всі економічні зв’язки з країнами Середземномор’я (мимоволі згадуються Азовське море і Керченський міст).
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ