Чи здатна інфраструктура України витримувати підступні удари російських агресорів по багатьох наших містах? Чи здатна країна швидко відновити зруйноване? Наскільки їй вистачить резервів? Звичайно, ці питання турбують багатьох українців, оскільки російські війська продовжують терор та атаки на критичну інфраструктуру. На цьому у промові на черговому засіданні уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив, що вже більш як тиждень агресори намагаються зруйнувати енергетичну систему нашої країни.

 Леся Воронюк ще студенткою у Чернівецькому університеті за­початкувала День вишиванки, який згодом став міжнародним. І третьо­го четверга травня уже більш як де­сяток років усі свідомі українці на­магаються національним одягом по­казати належність до єдиної нації. Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку — пре­мію Європейської спадщини «Єв­ропа ностра 2022 року», премію сус­пільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).

 До 24 лютого у 6-тисячній Привільненській територіальній громаді на Рівненщині мали наполеонівські плани. Нині, зізнається досвідчений голова громади Юрій Момотюк, вони значно скромніші. Однак громада працює, як злагоджений механізм, гідно долаючи воєнні виклики. До речі, від початку війни тут прихистили пів тисячі людей із гарячих точок. 200 з них залишаються зимувати в гостинних родинах привільненців.
Саме так розпочав нашу розмову Юрій Момотюк.

Війна в Україні триває, але в кожному місті своє життя. Люди працюють, пересуваються з робочих чи особистих питань вулицями, які нині, на жаль, не завжди безпечні. Ворогові байдужі людські життя, і він часто обирає своєю ціллю багатолюдні місця, зокрема зупинки громадського транспорту. Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Харкові було чимало влучань ворожих снарядів саме в зупинки чи поряд. Один з таких трагічних випадків трапився в липні на Салтівці. Там внаслідок обстрілу зупинки загинуло троє людей, серед них 13-річний підліток, а його 15-річна сестра і жінка похилого віку зазнали поранень.

Вимушених внутрішніх переселенців та їхніх дітей на території Полтавської громади забезпечують усім необхідним для прожиття, а найкраще — продуктами харчування. Їм пощастило, що Полтавська область аграрна й у місцевих господарствах залишилося нереалізованими торішні крупи, макаронні виробі. Із цих продовольчих запасів формують продовольчі набори для потерпілих працівники департаменту агро­промислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Але чиновники міської влади Полтави вважають, що можуть ще поліпшити їхнє прод­забезпечення. Для цього планують на землях громади, яких побільшало після адмінреформи, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вона знана поетеса, художниця, вокалістка, захистила докторську ди­сертацію й викладає у Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Свій талант Наталія Волотовська спрямовує задля України.  Її лірика сповнена високого громадянського звучання, любові до рідної землі, її пензель залюблений в українське життя. Щоб внести частку в допомогу нашій армії, пані Наталія взялася творити листівки свободи. Їх не лише малює, а й супроводжує патріотичними поетичними рядками, якот: «Ми — українці! Ми — вітри свободи твоєї, мій гартований народе!»

 Наприкінці 1960х, пам’ятаю досі, в нашому сільському дворі пес хлебтав воду з особливого посуду — чорного німецького сталевого шолома. А у флягу загарбників у симпатичному футлярі з німецькими літерами й цифрами «1942» дід заливав мастило. Значно більші залишки нацистської зброї чи техніки доти вже здали на брухт, переплавили і виготовили щось значно корисніше.
Нині таке саме відбувається із трофеями, які наші бійці захопили в рашистів. Уцілілу чи відремонтовану після пошкоджень військову техніку загарбників використовують проти них самих, як і зброю та боєприпаси. 

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Інара Мурнієце — політик із великим досвідом найвищого рівня, була спікером латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.

Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, у гарячу пору коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерові за те, що вона знайшла час для важливої розмови.

 Українське місто, яке з перших днів війни опинилося на лінії вогню, підтримали та надалі надають допомогу різноманітні міжнародні організації, фонди та містапобратими, а спеціалісти з усього світу вже планують узяти участь у відбудові.
Харків — одне з найпривабливіших міст України, яке постійно розвивається і зростає. Це науковий, культурний та освітній центр країни, а його неперевершена архітектура не має аналогів. Але з 24 лютого майже щодня ракети та снаряди російських загарбників руйнують його красу. Тому нині особливо актуальне питання післявоєнної відбудови.